4 серпня відбулося перше засідання новоствореної Наглядової ради Національного музею Голодомору-геноциду. Її члени обрали керівний склад і визначили пріоритетні напрями подальшої роботи, повідомляє Міністерство культури України.
До складу Наглядової ради увійшли 11 представників українських громадських об’єднань, міжнародних організацій, закордонного українства та наукової спільноти. Вона працюватиме на постійній основі, сприятиме прозорості діяльності музею, його відкритості для суспільства та міжнародної спільноти, а також забезпечуватиме баланс державних і суспільних інтересів.
Віцепрем’єрка з гуманітарної політики — міністерка культури України Тетяна Бережна подякувала членам ради за готовність долучитися до розвитку музею та наголосила, що серед першочергових завдань — завершення будівництва другої черги музейного комплексу, створення постійної експозиції, залучення міжнародного фінансування, а також забезпечення відкритості й підзвітності установи.
За її словами, музей має бути не лише місцем збереження пам’яті про мільйони жертв Голодомору-геноциду, а й сучасним простором для наукової, освітньої та міжнародної діяльності, який зберігатиме історії загиблих, розвиватиме дослідження, працюватиме з молоддю та представлятиме правду про Голодомор у світі.
Перше установче засідання модерував перший заступник міністра культури Іван Вербицький, який також очолював робочу групу з формування складу Наглядової ради.
Під час відкритого голосування головою Наглядової ради обрали третього президента України Віктора Ющенка, заступником — колишнього Надзвичайного і Повноважного Посла Канади в Україні Романа Ващука, а секретаркою — засновницю та голову Мережі нащадків Голодомору Ольгу Сороку.
Віктор Ющенко назвав одним із ключових завдань Наглядової ради пошук коштів для завершення будівництва другої черги музейного комплексу. За його словами, в умовах війни це непросте завдання, однак необхідно залучити як ресурси українського бізнесу та економіки, так і потенціал закордонного українства.
Він також наголосив, що Національний музей Голодомору-геноциду зміцнює національну й державну суб’єктність України, а його повноцінна розбудова набуває особливого значення під час війни, коли росія, за його словами, знову чинить геноцид проти українського народу.
Генеральна директорка музею Леся Гасиджак представила результати роботи установи за останні чотири роки. За цей період музейна колекція зросла на 234%, працівники проводили експедиції, записували свідчення очевидців Голодомору та масового штучного голоду 1946–1947 років, формували Архів усної історії Голодомору, готували нові видання й оцифровували музейні експонати.
Також музей продовжує працювати над створенням постійної експозиції та реалізує міжнародний проєкт технічної допомоги уряду Канади, який впроваджують Cowater International і Канадсько-Українська Фундація.
Під час засідання окрему увагу приділили роботі музею в умовах повномасштабної війни, збереженню музейної колекції та підготовці приміщень до осінньо-зимового періоду.
