Питання корпоративного управління звучить у кожній програмі фінансової допомоги Україні від міжнародних партнерів. Тому ухвалений 22 лютого Верховною Радою законопроєкт №5593-д щодо вдосконалення корпуправління держпідприємствами – не тільки крок України для отримання €50 млрд у межах Ukraine Facility, а й до повноцінного членства в ЄС. Які повноваження будуть у наглядових рад, як призначатиметься їх винагорода та хто їх контролюватиме? Головні деталі закону пояснює міністерка економіки України Юлія Свириденко
29 лютого буває раз на 4 роки.💸 Тому ми даруємо 40% знижки на річну диджитал-підписку на сайт Forbes. Вартість зі знижкою — 1079 грн/рік. Діє з промокодом F29 тільки 28-29 лютого. Оформлюйте зараз за цим посиланням
Після восьми років дискусій та напрацювань Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №5593-д, який визначає правила корпоративного управління державними підприємствами. Норми документа законодавчо закріпили успіхи реформи держпідприємств та внесли системність і чіткість, аби рухатися далі.
Такі держкомпанії, як «Укрзалізниця» та «Укрпошта», вже мають наглядові ради та впровадили корпоративне управління. Результат їхньої роботи українці вже відчули: підвищення якості послуг, нові сервіси, покращується досвід взаємодії з компаніями.
Ухвалення законопроєкту №5593-д – важливий етап, щоб цю роботу продовжувати та масштабувати.
Зміни в управлінні держпідприємствами
Наглядові ради матимуть більше повноважень, але й зросте відповідальність. Уряд отримує інструменти контролю за ними, а державні підприємства – прозору та зрозумілу систему управління.
Формула проста: через політику власності уряд визначає, навіщо він володіє державними підприємствами та які завдання вони мають виконувати. Водночас операційне управління підприємствами здійснює менеджмент. Контролює менеджмент наглядова рада.
Для цього у неї є всі інструменти: може затверджувати фінансові та стратегічні плани, контролювати діяльність, призначати й звільняти керівників.
Уряд контролює наглядові ради: визначає завдання в листах очікування, регулярно оцінює роботу, встановлює політику винагород і дивідендів.
Відповідальність Кабміну
Закон №5593-д надає повноваження уряду розробити та затвердити політику державної власності – стратегію і роль держави в управлінні держпідприємствами. Згідно з нею узгоджуватимуться стратегічні, фінансові та інвестиційні плани держпідприємств.
Дивідендна політика, політика винагород членів наглядових рад і керівників підприємств є частинами політики державної власності.
Скасовуються нормативи для дивідендів – їхній рівень визначатимуть за потребами галузі чи окремого підприємства. Залишається мінімальний рівень дивідендів – чинні 30%. Це потрібно, аби в ситуації високої невизначеності збалансовувати бюджет.
Чи зʼявляються додаткові повноваження у наглядових рад
Зʼявляється система внутрішнього контролю: замість ревізійних комісій будуть ефективні інструменти – комплаєнс, управління ризиками, внутрішній аудит.
Для стратегічних компаній акціонер з Міністерством фінансів встановлює вимоги через листи очікування з показниками рентабельності, ліквідності та платоспроможності. Як виконати ці показники, вирішують наглядові ради.
Залучення Мінфіну до погодження індикаторів – необхідне рішення в умовах воєнного часу, для контролю фіскальних ризиків. А також вимога МВФ.
Контроль за наглядовими радами
Уряд згідно з законом має розробити та затвердити порядок оцінки діяльності наглядових рад та процедуру визначення винагород. Винагорода членів наглядових рад і керівників держпідприємств має бути обґрунтованою та орієнтуватися на рівень зарплат схожих посад у галузі роботи цих підприємств або на суміжних ринках.
Також закон передбачає чіткий перелік підстав і процедуру звільнення членів наглядових рад.
Крок до інтеграції України в ЄС
Питання корпоративного управління звучить у кожній програмі фінансової допомоги Україні від міжнародних партнерів.
Ухвалення закону – одна з передумов для вступу України в Європейський Союз.
Одним із показників готовності до вступу в ЄС є членство в ОЕСР. Україна вже подала відповідну заявку на членство в цій організації. Ухвалення закону про реформу корпуправління в держпідприємствах – важливий крок на цьому шляху та хороший сигнал партнерам. Він враховує принципи ОЕСР настільки, наскільки це дозволяють вимоги воєнного часу.
Цей закон – також зобовʼязання українського уряду перед МВФ. Його зміст відповідає вимогам оновленого у грудні 2023 року меморандуму з Україною.
У 2024-му Україна має виконати низку вимог ЄС, щоб почати отримувати €50 млрд в межах Ukraine Facility. Серед вимог – закон про вдосконалення корпоративного управління.
Крок до інвестицій
На відбудову України від руйнувань війни потрібні будуть сотні мільярдів доларів. Наразі потреби на відновлення України оцінюються у $486 млрд, згідно з оновленим звітом RDNA3. Й з кожним новим днем війни сума втрат і відповідно потреб у відновленні зростає.
Рушійною силою цього відновлення повинен стати приватний сектор. Але щоб конкурувати за інвестиції, необхідно діяти за зрозумілими в цивілізованому світі правилами. Закон дозволяє запровадити сучасні механізми корпоративного управління в державних підприємствах.
Прийняття законопроєкту №5593-д – це результат тісної співпраці з міжнародними партнерами. Цінну експертну підтримку надавали ОЕСР, ЄБРР, МВФ, USAID, а також – ЄС та уряди країн G7.
Але робота на цьому не завершується. У 2024 році Мінекономіки має створити необхідну базу підзаконних нормативних актів, щоб забезпечити повноцінну роботу системи корпоративного управління.