Закон про корпоративне управління держпідприємствами. Що зміниться в управлінні?

Закон про корпоративне управління держпідприємствами. Що зміниться в управлінні? - INFBusiness

Питання корпоративного управління звучить у кожній програмі фінансової допомоги Україні від міжнародних партнерів. Тому ухвалений 22 лютого Верховною Радою законопроєкт №5593-д щодо вдосконалення корпуправління держпідприємствами – не тільки крок України для отримання €50 млрд у межах Ukraine Facility, а й до повноцінного членства в ЄС. Які повноваження будуть у наглядових рад, як призначатиметься їх винагорода та хто їх контролюватиме? Головні деталі закону пояснює міністерка економіки України Юлія Свириденко

29 лютого буває раз на 4 роки.💸 Тому ми даруємо 40% знижки на річну диджитал-підписку на сайт Forbes. Вартість зі знижкою — 1079 грн/рік. Діє з промокодом F29 тільки 28-29 лютого. Оформлюйте зараз за цим посиланням

Після восьми років дискусій та напрацювань Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №5593-д, який визначає правила корпоративного управління державними підприємствами. Норми документа законодавчо закріпили успіхи реформи держпідприємств та внесли системність і чіткість, аби рухатися далі. 

Такі держкомпанії, як «Укрзалізниця» та «Укрпошта», вже мають наглядові ради та впровадили корпоративне управління. Результат їхньої роботи українці вже відчули: підвищення якості послуг, нові сервіси, покращується досвід взаємодії з компаніями. 

Ухвалення законопроєкту №5593-д – важливий етап, щоб цю роботу продовжувати та масштабувати.

Зміни в управлінні держпідприємствами 

Наглядові ради матимуть більше повноважень, але й зросте відповідальність. Уряд отримує інструменти контролю за ними, а державні підприємства – прозору та зрозумілу систему управління. 

Формула проста: через політику власності уряд визначає, навіщо він володіє державними підприємствами та які завдання вони мають виконувати. Водночас операційне управління підприємствами здійснює менеджмент. Контролює менеджмент наглядова рада. 

Для цього у неї є всі інструменти: може затверджувати фінансові та стратегічні плани, контролювати діяльність, призначати й звільняти керівників. 

Уряд контролює наглядові ради: визначає завдання в листах очікування, регулярно оцінює роботу, встановлює політику винагород і дивідендів. 

Відповідальність Кабміну 

Закон №5593-д надає повноваження уряду розробити та затвердити політику державної власності – стратегію і роль держави в управлінні держпідприємствами. Згідно з нею узгоджуватимуться стратегічні, фінансові та інвестиційні плани держпідприємств.

Дивідендна політика, політика винагород членів наглядових рад і керівників підприємств є частинами політики державної власності.

Скасовуються нормативи для дивідендів – їхній рівень визначатимуть за потребами галузі чи окремого підприємства. Залишається мінімальний рівень дивідендів – чинні 30%. Це потрібно, аби в ситуації високої невизначеності збалансовувати бюджет.

Чи зʼявляються додаткові повноваження у наглядових рад

Зʼявляється система внутрішнього контролю: замість ревізійних комісій будуть ефективні інструменти – комплаєнс, управління ризиками, внутрішній аудит.

Для стратегічних компаній акціонер з Міністерством фінансів встановлює вимоги через листи очікування з показниками рентабельності, ліквідності та платоспроможності. Як виконати ці показники, вирішують наглядові ради. 

Залучення Мінфіну до погодження індикаторів – необхідне рішення в умовах воєнного часу, для контролю фіскальних ризиків. А також вимога МВФ.

Контроль за наглядовими радами

Уряд згідно з законом має розробити та затвердити порядок оцінки діяльності наглядових рад та процедуру визначення винагород. Винагорода членів наглядових рад і керівників держпідприємств має бути обґрунтованою та орієнтуватися на рівень зарплат схожих посад у галузі роботи цих підприємств або на суміжних ринках. 

Також закон передбачає чіткий перелік підстав і процедуру звільнення членів наглядових рад. 

Крок до інтеграції України в ЄС

Питання корпоративного управління звучить у кожній програмі фінансової допомоги Україні від міжнародних партнерів. 

Ухвалення закону – одна з передумов для вступу України в Європейський Союз. 

Одним із показників готовності до вступу в ЄС є членство в ОЕСР. Україна вже подала відповідну заявку на членство в цій організації. Ухвалення закону про реформу корпуправління в держпідприємствах – важливий крок на цьому шляху та хороший сигнал партнерам. Він враховує принципи ОЕСР настільки, наскільки це дозволяють вимоги воєнного часу. 

Цей закон – також зобовʼязання українського уряду перед МВФ. Його зміст відповідає вимогам оновленого у грудні 2023 року меморандуму з Україною. 

У 2024-му Україна має виконати низку вимог ЄС, щоб почати отримувати €50 млрд в межах Ukraine Facility. Серед вимог – закон про вдосконалення корпоративного управління. 

Крок до інвестицій

На відбудову України від руйнувань війни потрібні будуть сотні мільярдів доларів. Наразі потреби на відновлення України оцінюються у $486 млрд, згідно з оновленим звітом RDNA3. Й з кожним новим днем війни сума втрат і відповідно потреб у відновленні зростає.  

Рушійною силою цього відновлення повинен стати приватний сектор. Але щоб конкурувати за інвестиції, необхідно діяти за зрозумілими в цивілізованому світі правилами. Закон дозволяє запровадити сучасні механізми корпоративного управління в державних підприємствах.

Прийняття законопроєкту №5593-д – це результат тісної співпраці з міжнародними партнерами. Цінну експертну підтримку надавали ОЕСР, ЄБРР, МВФ, USAID, а також – ЄС та уряди країн G7.

Але робота на цьому не завершується. У 2024 році Мінекономіки має створити необхідну базу підзаконних нормативних актів, щоб забезпечити повноцінну роботу системи корпоративного управління.

Источник

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *