Шашлики” замість допомоги: чому українські партнери гальмують поставки зброї

Спецтема “НЕ ВЕДІТЬСЯ”

Від “травневого відпочинку” до дипломатії претензій: чому риторика “ви нам винні” шкідлива для ЗСУ

На тлі тривалого протистояння в українському офіційному дискурсі дедалі частіше лунають тези про те, що західні союзники “повинні” та “зобов’язані” забезпечувати Україну всім необхідним. Проте вимога беззастережної допомоги не лише викликає роздратування партнерів, а й приховує прорахунки у власній підготовці до оборони. Фактчекінговий проєкт Олени Рибінської “НЕ ВЕДІТЬСЯ” на “5 каналі” розібрав, як публічна комунікація влади пройшла шлях від січневих заспокоєнь про “травневі шашлики” до жорстких претензій на адресу союзників, і чому концепція “нам винні всі” шкодить національній безпеці.

За темою

Не подарунки: Україна готова купувати у партнерів антибалістику – Зеленський

За кілька місяців до повномасштабного вторгнення розвідки країн-партнерів масово попереджали про накопичення російських військ та неминучу атаку. Натомість офіційні заяви в Україні закликали громадян не панікувати. У своєму зверненні від 19 січня 2022 року Зеленський переконував суспільство у відсутності нових ризиків:

“Хіба загроза війни з’явилася тільки зараз? Ці ризики існують вже не один день. І вони не стали більшими. Більшим став ажіотаж навколо них. У травні, як завжди, сонце, вихідні, шашлик, День Перемоги”.

У той самий час Вашингтон і Брюссель прямо декларували катастрофічність ситуації. Уже 20 січня 2022 року Президент США Джо Байден публічно заявив, що очікує на російське вторгнення, а за тиждень до початку великої війни генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг підтвердив: “росія має потужні сили вторгнення, готові до атаки”. Українські дипломати також фіксували загрозу. Ще у грудні 2021 року тодішній очільник МЗС Дмитро Кулеба інформував канадських колег про ознаки підготовки рф до масштабного нападу.

Військовий розрахунок проти політичної бездіяльності

Незважаючи на заспокійливу риторику політичного керівництва, критичні заходи для порятунку країни вжило військове командування. За даними найстарішого британського аналітичного центру RUSI (Об’єднаний королівський інститут з дослідження проблем оборони та безпеки), російський план зі швидкого захоплення Києва провалився завдяки Збройним силам України, Нацгвардії, теробороні та цивільним. Вчасне розосередження авіації, систем ППО та засобів управління врятувало основні сили від першого знешкоджувального удару ворога.

Аналітики Інституту дослідження миру в Осло наголошують, що ефективність західної допомоги була зумовлена наявною бойовою організацією українського війська. Водночас головною проблемою став системний розрив між високою підготовкою окремих військових підрозділів і відсутністю належної загальнодержавної підготовки – підготовки резервів, побудови інженерних фортифікацій, логістики та економічного сектору.

“Ніхто нічого не винен”: оцінка експертів

Народний депутат від “Європейської Солідарності” Ростислав Павленко в етері проєкту “НЕ ВЕДІТЬСЯ” зауважив, що системне нехтування загрозою розпочалося задовго до лютого 2022 року:

“Ворог у воріт – це були не просто слова, це були дуже чіткі дані про розміщення російських військ. Це був наслідок політики непідготовки до війни, яку ми бачили з 2019 року: скорочення ракетних та інших оборонних програм у 2020-му, невиконання державного оборонного замовлення. У грудні 2021 року мова йшла вже не про те, чи буде вторгнення, а коли воно станеться. Влада ж розповідала, ніби Захід заздрить нашим економічним успіхам”, – наголосив Павленко.

Політик також нагадав про масовану допомогу союзників напередодні вторгнення:

“Згадайте, скільки бортів сідало в Борисполі, з яких вивантажували Javelin, NLAW та інші системи. Тому розповідати, що нас кинули напризволяще, просто не відповідає фактам”.

За словами нардепа, нинішня риторика вимог і звинувачень на адресу партнерів не сприяє підтримці України, а грає на руку популістам та російській пропаганді у Європі.

“Людині, яка увійшла в історію фразою “Я вам нічого не должен”, точно не варто розповідати іншим державам, хто і що нам повинен. Справжній результат роботи влади – це збільшення підтримки України та посилення тиску на Росію. Для цього з партнерами потрібно говорити мовою конкретних технологічних проєктів, а не звинувачень”, – підкреслив Ростислав Павленко.

Трансформація дипломатії: від вимог до спільного виробництва

Протягом повномасштабного вторгнення дипломатична позиція України проходила різні фази – від солідарності й швидкої допомоги до жорстких претензій. Постійне повторення тези “ви нам винні” створює у союзників враження, що їхній внесок не цінується, а відповідальність за наслідки російських ударів перекладається з агресора на партнерів.

Публічна суперечка в Овальному кабінеті у лютому 2025 року стала прикладом того, як емоційна дипломатія завдає прямої шкоди. Тимчасове зупинення постачання оборонної допомоги та обмеження розвідувальних даних негативно позначилися на перебігу Курської операції.

Водночас прикладом ефективної взаємодії є перехід від прохань “дайте” до створення спільних виробництв. Тут аналітики з Breaking Defense називають процес переговорів щодо ліцензійного виробництва перехоплювачів для систем Patriot в Україні. У разі успіху – така кооперація дасть якісно інший рівень взаємодії із західними партнерами.

Між державами не існує бухгалтерії, де зафіксовано зобов’язання повністю покривати всі потреби за запитом. США, країни ЄС, Велика Британія, Канада, Японія та держави Балтії залишаються ключовими донорами оборони України. Щоб зберегти та збільшити цю підтримку, владне політичне его має поступитися прагматичному партнерству, де Україна виступає не прохачем, а сильним і корисним союзником.

О. Рибінська

Про те, як західні розвідки детально прогнозували сценарії російського нападу за місяці до його початку, чому ці дані викликали скепсис у частини світових лідерів та як оцінювали дії кремля західна розвідка, 5.UA раніше повідомляв у великому матеріалі: “Передбачена війна: як ЦРУ та MI6 дізналися про плани путіна щодо України і чому ніхто їм не повірив”.

“Де наші ракети: чому Україна досі виборює власний ракетний щит і що буде з вітчизняною балістикою”.

• Підтримайте журналістів “5 каналу” на передовій.
• Підтримайте “5 канал” на Патреоні.

Друзі, підписуйтеся на “5 канал” у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.

Читайте за темою

Поділитися:

• Поширити
• Поширити
• Твітнути

Попередній матеріал

День прапора під загрозою атак: у Києві зібралися лідери 6 країн; закрита зустріч Зеленського з журналістами: про що говорили – хроніка 1642-го дня Великої війни

Наступний матеріал

Що перебачає новий план завершення війни; поставка ракет для української ППО; ЗСУ “запалюють” на рф та звільняють окуповані території – хроніка 1644-го дня Великої війни

Теги: Володимир Зеленський Дональд Трамп Джозеф Байден Єнс Столтенберг Дмитро Кулеба повномасштабне вторгнення перемовини, переговори коаліція Ексклюзиви “5 канал”

ПРОКОМЕНТУЙТЕ

Loading…

Матеріали за темою