Як держава може підтримати бізнес: ключові тези дискусії на LB.talks

З кінця літа український бізнес зазнає безпрецедентних збитків через російські удари по складах, виробничих потужностях, торговельних майданчиках та логістичних ланцюгах. Це призводить до різкого скорочення податкових надходжень до бюджету, від яких залежать фінансування армії та виплати військовим. Крім того, втрачаються робочі місця, а в поєднанні із заблокованим морським експортом це створює надзвичайно складну економічну ситуацію в країні.

Чи може держава допомогти постраждалому бізнесу швидко відновитися, які механізми розробляються, де брати кошти та чого очікують самі підприємці – ці питання обговорювалися в межах спільного з «Епіцентром» проєкту “Епіцентр виробників” на майданчику LB.talks. У дискусії взяли участь:

Олександр Кравченко, міністр економіки та довкілля України;
Галина Герега, співзасновниця та фінансова директорка групи компаній «Епіцентр К»;
Сергій Ніколайчук, перший заступник голови НБУ;
Ніна Южаніна, народна депутатка, членкиня комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики;
Тетяна Острікова, членкиня наглядової ради АТ “АльтБанк”, членкиня наглядової ради ВГО “Асоціація адвокатів України”.

Співзасновниця “Епіцентр К” Галина Герега зазначила, що внаслідок ракетних ударів зруйновано 18 гіпермаркетів її компанії по всій Україні, ще 13 зазнали пошкоджень. Лише за останній місяць зруйновано 140 тис. кв. м логістичних площ, а компанія втратила майже 7 000 робочих місць. Загальні збитки оцінюються в понад мільярд доларів.

“Зараз настав час, коли ми не впораємося без підтримки держави, без пільгового кредитування. Підприємцям вкрай потрібні фінансові інструменти, щоб відбудувати зруйновані об’єкти та відновити роботу. Зараз ми втрачаємо людей та робочі місця. Лише за останній місяць, коли особливо жорстоко б’ють по бізнесу, ми втратили 7000 робочих місць. Для мене це найболючіше питання. Адже люди – це найцінніше, що є у кожного з нас”, – наголосила Галина Герега.

Галина Герега, співвласниця та фінансовий директор групи компаній «Епіцентр К» ( у центрі)

“Нам потрібні довгострокові кредити на відновлення, на побудову нового бізнесу та нових логістичних площ. Тому що зараз логістика практично “лежить”. За статистичними даними, знищено понад 50% складів. Також дуже важливим є питання страхування військових ризиків. Воно обговорюється вже не один рік, але поки що дієвого механізму страхування так і не знайшли”, – додала співзасновниця “Епіцентр К”.

Перший заступник Голови Національного банку України Сергій Ніколайчук підкреслив, що власного капіталу та ліквідності українських банків недостатньо, аби покрити всі потреби у відновленні бізнесу. Країна потребує різноманітних механізмів фінансування.

Сергій Ніколайчук, перший заступник голови НБУ

“На це, зокрема, і спрямована наша (Нацбанку) ініціатива з розбудови інфраструктури ринку капіталів, для того, щоб створити механізм залучення коштів різних інвесторів через ринок капіталу. Але, якщо ми говоримо про банківський бізнес, наші зусилля концентруються не тільки на тому, щоб допомагати уряду калібрувати програми підтримки бізнесу в поточних умовах, а також і на тому, щоб зробити наш банківський сектор конкурентоспроможним і привабливим для іноземного капіталу, тому що нам потрібно реально суттєво збільшити капітал банківської системи для посилення її спроможності фінансувати економіку”, – пояснив перший заступник керівника Нацбанку.

Народна депутатка, членкиня парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна вважає, що є кроки, які держава може зробити вже для полегшення життя постраждалого бізнесу, і які не потребують безпосереднього залучення капіталу.

Ніна Южаніна, народний депутат, членкиня комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики

“В податковому законодавстві вже є кілька норм. Чому їх не поширити на підприємства, які постраждали – і не тільки з 5 серпня, а й до цього часу? Чому не зробити гнучкий режим щодо перенесення строків сплати податкових зобов’язань? Чому не запропонували бізнесу, який не на територіях бойових дій, а в Києві, Київській області, який дуже постраждав, скористатися цією нормою? Зараз будуть наступні платежі, податкові зобов’язання. А оборотних коштів немає, немає товару, з чого взяти оборотні кошти. Товар знищений.

…Можна ж зараз подивитися, яким чином і для кого встановити касовий метод ПДВ, для яких виробників, для яких мереж, що сталося взагалі з податком на додану вартість по втрачених товарах. Оцього глибокого аналізу в нас немає, а тому ми не спроможні дати знати бізнесу, що щось робимо уже сьогодні”, – підкреслила народна депутатка.

Крім того, вона запропонувала застосовувати податок на прибуток для постраждалих підприємств за моделлю індустріальних парків.

“При ухваленні останніх змін до закону про індустріальні парки я пропонувала вписати туди через кому “підприємства, які постраждали внаслідок атак”, виписати чітко ці критерії і дати можливість, поки немає кредитів, відновитися за рахунок власних поточних коштів.

Тому що усі державні програми, які колись будуть, навіть зі страхування воєнних ризиків, будуть з 1 січня наступного року. І всі попередні збитки участі у цій програмі не братимуть. Це будуть нові збитки”, – зазначила Южаніна.

Тетяна Острікова, Ніна Южаніна, Галина Герега, Сергій Ніколайчук

Тетяна Острікова порушила питання про необхідну дерегуляцію, і зокрема створення єдиного механізму фіксації збитків для бізнесу.

“Коли трапляється приліт, тобі треба думати, як погасити пожежу, коли знову тривога, і пожежники не можуть працювати; що з працівниками; як відновити асортимент; як залучити фінансування; що робити з логістикою, де взяти новий склад тощо. І в цей час тобі треба від різних державних органів назбирати 500 різних документів.

Невже держава не може створити єдине вікно, куди ти звертаєшся з заявою, і там буде і висновок ДСНС, і акт про пожежу, і кримінальне провадження, і сертифікат від Торгово-промислової палати щодо підтвердження обставин непереборної сили і інші акти обстеження від органів місцевого самоврядування?” – каже Острікова.

За словами міністра економіки та довкілля Олександра Кравченка, в умовах тиску на економіку уряд розширює програми страхування, нарощує пільгові кредити для великого бізнесу. Міністерство розуміє, що нинішні умови вимагають амбітніших рішень, одним з яких він вважає створення державного страхового фонду. Модель передбачає виплати до 10 мільйонів доларів на одне підприємство, страхування коштуватиме 2% від суми покриття в межах встановленого ліміту, а джерелом наповнення фонду розглядається підвищення ПДВ на 1%.

Олександр Кравченко, міністр економіки та довкілля України (праворуч)

“Я не бачу іншого варіанту, окрім спробувати запустити масштабний механізм військового страхування з підтримкою держави, для того, щоб він працював в масштабах тих викликів, з якими зараз стикається бізнес. Для того, щоб він дав сигнал бізнесу, що це щось серйозне, ми маємо наповнити його достатнім капіталом.

З одного боку, ми маємо шанс мобілізувати достатній (іноземний) капітал. З іншого – це відносно ефективне використання державних коштів, тому що ми створюємо досить велике плече для приватного і донорського капіталу. Тому що якийсь ресурс дає держава, і на цей ресурс ми залучаємо донорське фінансування”, – розповів міністр.

“Мені здається, що це механізм, який може спрацювати і може працювати в тих масштабах, які адекватні поточним викликам. Чи буде цього достатньо? Ні. Але це адекватно і може бути великою перемогою для української економіки”, – додав Олександр Кравченко.

Олександр Кравченко, міністр економіки та довкілля України

Що ще пропонує держава атакованому бізнесу сьогодні, а також що підприємці думають про можливе підвищення ПДВ – читайте незабаром у повній версії дискусії.

Олександр Кравченко, міністр економіки та довкілля України

Сергій Ніколайчук, перший заступник голови НБУ

Олександр Кравченко, міністр економіки та довкілля Україниґ

Олександр Кравченко, міністр економіки та довкілля України

Богдан Слуцький, економіст Центру економічної стратегії

Проєктний менеджер Razom for Ukraine Геннадій Заболотний

Екс-міністр аграрної політики та продовольства України, військовослужбовець ЗСУ Ігор Швайка

Керівник департаменту зі зв’язків з громадськістю Епіцентру Юлія Чудновець

Старша економістка Центру економічної стратегії Наталія Колесніченко

Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії

Глава ТПП Геннадій Чижиков

Андрій Длігач і Соня Кошкіна

Президент Асоціації українських банків Андрій Дубас

народний депутат Ярослав Железняк

Дмитро Кисилевський, народний депутат, заступник голови комітету ВР з питань економічного розвитку

Андрій Коболєв, колишній очільник «Нафтогазу», засновник компанії «Еней»,

Тарас Козак, президент інвестиційної групи ‘Універ’

колишня заступниця міністра економіки Світлана Панаіотіді

засновник і генеральний директор групи компаній Advanter Group і міжнародної бізнес-спільноти Board Андрій Длігач

Колишній перший заступник Голови НБУ Катерина Рожкова

Наталія Романовська

шеф-редакторка LB.ua Cоня Кошкіна

Анна Горбенко

Максим Праздніков , видавництво ‘Книголав’

Власниця і директорка компанії Ukrainian Marketing Group Наталія Бухалова (праворуч)і Катерина Співакова, Лореаль Україна ( у центрі)

Співвласниця столичного відьма-бару «Лиса гора» Олеся Астаф’єва

шеф-редакторка LB.ua Cоня Кошкіна

Директор Центру журналістики Андрій Яніцький

Наталія Дмитренко, Керівниця служби аналітики та моніторингу ОПУ, членкиня ради Центру соціальних змін і поведінкової економіки,і Олександр Соколовський, засновник торговельно-виробничого об’єднання «Текстиль-Контакт».