Світові нафтові компанії попереджають про глобальну паливну кризу, тоді як Європа входить у холодний сезон зі запасами газу нижче середнього рівня та стрімким зростанням вартості енергоносіїв. Особливо гостро ця проблема відчувається в Німеччині, де високі ціни на енергію вже стали помітним політичним фактором, повідомляє Reuters.
Минулого тижня партія “Альтернатива для Німеччини” (AfD) здобула перемогу на місцевих виборах, зокрема завдяки обіцянкам миру з москвою та відновлення контрактів на постачання дешевого російського газу. Подальше посилення позицій AfD може збільшити тиск на канцлера Фрідріха Мерца, який шукає шляхи для зниження цін на пальне.
Високі ціни на енергію, спричинені перебоями в постачанні через конфлікт між США та Іраном, стримували приватні компанії від закупівель, а уряди — від виконання національних програм із заповнення сховищ. Аналітики зазначають, що розрахунок був на швидке завершення війни, подальше зниження цін та можливість закупити газ дешевше, проте цей сценарій стає дедалі менш імовірним.
«Кожен місяць, протягом якого Європа відкладає поповнення запасів, збільшує тиск на ціни, оскільки наближається пік зимового споживання», — попередив стратег UniCredit Джонатан Шроер.
Аналітики не виключають значного виснаження сховищ навіть за умови звичайної холодної зими. Джек Шарплз з Oxford Institute of Energy Studies зазначив, що для цього не обов’язково потрібна екстремально холодна зима. Якщо запаси суттєво скоротяться, у 2027 році Європі доведеться активно відновлювати їх шляхом імпорту. Це може призвести до напруженості на світовому ринку скрапленого природного газу ще протягом кількох місяців.
Економісти вважають, що найбільш уразливими до нового енергетичного шоку можуть стати авіакомпанії, хімічна промисловість, автомобільний сектор та виробники будівельних матеріалів.
Водночас енергетичні компанії, комунальні підприємства та банки потенційно можуть отримати вигоду, хоча високі процентні ставки зазвичай стримують зростання кредитування.
Німеччина особливо вразлива через велику частку енергоємної промисловості, тоді як інші країни мають менше можливостей для підтримки споживачів через слабкий стан державних фінансів.
Раніше Трамп звинуватив Україну у глобальній паливній кризі. Однак міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський не погодився з цією думкою президента США та публічно відповів йому.
Фото: pixabay