Жінка внаслідок дій аферистів втратила з рахунку кошти в обсязі 174 559 гривень, а ПриватБанк наполягає на оплаті відсотків
Клієнтка ПриватБанку виявила незаконну операцію з переказу грошей, яку не здійснювала та не санкціонувала. А саме з банківського рахунку було знято гроші в розмірі 174 559 гривень. Вона вимушена сплачувати відсотки за використання кредитних грошей, які по суті не отримувала. Про це повідомляється в рішенні Конотопського міськрайонного суду Сумської області, оприлюдненому 24 грудня 2025 року.
11.09.2024 року невідомі особи отримали доступ до профілю жінки на телефоні, після чого вона помітила неавторизовану операцію з перерахування грошей, яку вона не ініціювала і не підтверджувала. А саме з банківського рахунку було списано гроші в розмірі 174 559 гривень. Вона відразу ж повідомила про зазначені операції АТ «ПриватБанк», зателефонувавши в кол-центр. Під час звернення в банк з’ясувалося, що 11.09.2024 року на її ім’я було оформлено кредитний ліміт на суму 34 тисячі гривень, після чого кредитні кошти переведені на рахунок іншого банку. Водночас вона жодних кредитних угод не укладала, ні в АТ КБ «ПриватБанк», ні в якійсь іншій фінансовій установі. З приводу шахрайських дій щодо неї невідомими особами вона звернулася до поліції, і на підставі її заяви розпочато кримінальне провадження. Досудове слідство в даній справі триває по сьогоднішній день. Після проведення неправомірного зняття грошей з її банківського рахунку, змушена сплачувати відсотки за користування кредитними грошима, які фактично не брала. Клієнтка неодноразово зверталася до АТ КБ «ПриватБанк» з вимогами анулювати або заблокувати кредит до винесення судового рішення, проте її заяви залишилися без уваги, відновлення порушених прав банком фактично не виконано.
Представник ПриватБанку в судове засідання 09.12.2025 року не з’явився, надавши додаткові пояснення у справі на заперечення позовних вимог, де зазначає, що платіжні операції по рахунку клієнтки могли статися через її легковажну поведінку, про що свідчать дані про перехід за посиланням у Viber з пропозицією ввести пароль від Приват-24 та ігнорування нею повідомлень від банку. До суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження порушення банком правил проведення розрахункових операцій в процесі переказу коштів з її карткового рахунку. Також не надано доказів того, що вона одразу ж повідомила банк про втрату доступу до Приват-24, при тому, що мала і реальну можливість самостійно заблокувати будь-які входи до Приват-24 під її авторизацією з інших мобільних пристроїв, які нею не здійснювалися. Це показує, що саме вона своїми діями та бездіяльністю сприяла втраті, неправомірному використанню даних, що надають можливість ініціювати платіжні операції на її рахунку.
Яким було рішення суду?
Суд частково задовольнив позов жінки. Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» зобов’язали відновити залишок кредитних коштів на персональному картковому рахунку за угодою від 11.09.2024 року, який їй належить, до рівня 34 тисяч гривень у вигляді кредитного ліміту, в якому він знаходився до виконання несанкціонованих операцій 11.09.2024 року, щодо оформлення кредиту та зняття грошей в сумі 33 944 гривень та скасувати всі нараховані платежі, відсотки та заборгованість по них, які були нараховані з 11.09.2024 року та будуть нараховані по день закриття картки. Фінустанова має припинити чинність договору по картковому рахунку із внутрішнім номером обліку банківських операцій від 11.09.2024 року відкритого на її ім’я. Банк повинен закрити кредитну картку із внутрішнім номером обліку банківських операцій від 11.09.2024 року видану на її ім’я.
“Посилання ПАТ КБ «ПриватБанк» на ту обставину, що позивачка порушила умови та правила надання банківських послуг, оскільки своїми діями сприяла неправомірному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не варті уваги, оскільки такі аргументи зводяться тільки до припущень, що не мають доказового підтвердження. Відповідач не довів того, що клієнтка втрачала та/або сприяла неправомірному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжні операції. Судом встановлено факт звернення позивачки до банку про відміну спірних транзакцій, а так само її звернення до правоохоронних органів з приводу скоєних відносно неї шахрайських дій. Перелічені обставини в сукупності свідчать про те, що у позивачки була дійсно відсутня воля на здійснення таких переказів, а банком не заперечено факту її звернення з вимогою про скасування цієї транзакції. Також судом враховано нерівний стан сторін у зазначених договірних відносинах, які є споживчими за своєю правовою природою. Зважаючи на споживчий характер правовідносин між сторонами, суд виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівноправними”, – підкреслив суд.