“ПриватБанк” не захотів повертати клієнтці вкрадені аферистами гроші з кредитної картки в розмірі 54 тисячі гривень.
Жінка втратила 54 тисячі гривень з кредитного рахунку в “ПриватБанку”. Вона зверталася з проханням повернути неправомірно списані кредитні кошти, але отримала відмову. Про це йдеться у постанові Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області, оприлюдненій 14 січня 2025 року.
14 грудня 2024 року з кредитної картки жінки невідомими особами було здійснено переказ кредитних грошей у сумі 83 тисячі гривень на картку, з якої згодом було переведено суму трьома транзакціями з призначенням MONO Direkl KYIV у розмірі по 29 тисяч гривень, 22 тисячі гривень та 3 тисячі гривень за транзакцію грошей з кредитної картки на картку для виплат. Зазначила, що вищевказані картки постійно знаходяться у неї, їх нікому не віддавала у користування, не губила, ПІН-коди, логіни, паролі не повідомляла, жодних платіжних доручень ні в паперовому, ні в електронному вигляді з використанням мобільного застосунку або будь-якої іншої клієнтської системи банку не складала. Зняття грошей сталося злочинним способом, оскільки їх списання з рахунків відбулося проти її волі, не з її провини та без інформування про здійснення банком операцій за банківськими рахунками. Згідно з цим фактом відразу звернулася з повідомленням до банку та 18 грудня 2024 року до поліції, за наслідками якого розпочато кримінальне провадження від 19 грудня 2024 року за ч. 4 ст. 185 КК України. На її звернення до АТ КБ “ПриватБанк” з вимогою про повернення незаконно списаних кредитних грошей отримала листа про відмову від 06 січня 2025 року та 14 січня 2025 року з пропозицією погасити кредитну заборгованість, яку вважає неправомірною та необґрунтованою, що порушує її права споживача. Запевняла, що гроші були списані з її рахунків за ініціативою інших осіб внаслідок несанкціонованих платіжних операцій, а банком не було вчинено жодних дій, спрямованих на встановлення фактичних обставин списання коштів з карткових рахунків. У зв’язку з цим, банк завдав їй моральну шкоду, що виражається у душевних стражданнях та остраху фінансової незахищеності банку, яку позивачка оцінює в розмірі 10 тисяч гривень.
“Під час перевірки архіву запису телефонних розмов на сервісі Voice Record System дзвінків на гарячу лінію банку щодо факту шахрайства з’ясовано, що клієнтка повідомила про шахрайські дії тільки 17 грудня 2024 року, тобто вже після проведення фінансової операції з перерахування грошей, повідомила працівника банку про те, що вона напередодні крадіжки грошей зайшла на посилання та віддала голос за петицію щодо присвоєння звання Герой України, вводила дані через власний Приват-24, надавши таким чином сторонній особі доступ до власного акаунту, її телефон після цього припинив працювати, до неї надходили дзвінки, а вона нікому не могла подзвонити. Співробітником банку було здійснено блокування її карткових рахунків та рекомендовано звернутися до відділення банку з метою їх перевипуску, а також до правоохоронних органів із заявою щодо злочинних дій відносно неї. Таким чином, доведено, що переказ грошей клієнта банку, що відбувався 14 грудня 2024 року, перебуває в зоні відповідальності останньої”, – заявили в “ПриватБанку”.
Яке було рішення суду?
Суд відхилив позов жінки.
“Матеріалами справи не засвідчено, що транзакції за рахунком позивачки початково відбулися за участі третіх осіб без її згоди, оскільки з урахуванням обставин справи та дослідженого судом аудіозапису, встановлено, що позивачка самостійно та з власної волі перейшла за посиланням, де ввела відомості, достатні для ініціювання платіжних операцій, завдяки чому невідомі особи отримали можливість доступу до мобільного застосунку позивачки у “Приват-24”. Беручи до уваги зазначені вище обставини, суд дійшов висновку, що позивачка своїми діями сприяла незаконному використанню ПІН-коду та іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції щодо перерахування грошових коштів з її карткового рахунку. Отже, не вбачається, що з вини відповідача були неправомірно чи помилково зняті кошти з рахунку позивачки. Не заперечує вказаного факту й наявність відкритого кримінального провадження за заявою позивачки за ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки відкрите кримінальне провадження за фактом незаконного заволодіння невстановленою особою коштами позивачки не доводить того, що саме ця невстановлена особа/особи заволоділи персональними даними позивачки з метою здійснення переказу грошей на інший рахунок. Також суд вважає, що позивачка, звертаючись до суду з цим позовом в порядку захисту прав споживача банківських послуг, не надала суду належних, допустимих та вірогідних доказів тому, що відповідач, як надавач цих послуг, порушив вимоги чинного законодавства та умови укладеного між ними договору, зокрема, порушив правила проведення розрахункових операцій під час здійснення 14 грудня 2024 року трьох переказів грошових коштів у загальній сумі 80 тисяч гривень та здійснив зазначені перекази без її розпорядження та згоди за належними їй картковими рахунками. На основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які посилалася позивачка, як на підставу своїх вимог, оцінивши їх належність, допустимість, вірогідність, а також достатність і взаємний зв’язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити. Оскільки судом не встановлено порушень прав позивачки відповідачем АТ КБ “ПриватБанк”, підстави для стягнення моральної шкоди відсутні”, – підкреслив суд.