Аферисти полюють на клієнтів LastPass: Кіберполіція повідомляє про фішингову загрозу.

Шахраї крадуть паролі Фото: Getty Images

Шахраї крадуть паролі Фото: Getty Images

Аферисти активно розсилають електронні листи, представляючись LastPass (менеджером паролів), і інформують про “технічні роботи”. Вони наполягають на негайному створенні резервної копії вашого сховища паролів протягом доби. Це є шахрайством. Про це 22 січня повідомляє Департамент кіберполіції.

Лінк у цих листах перенаправляє на фальшивий веб-ресурс, що намагається отримати ваш головний пароль (основний ключ до менеджера паролів). Один невірний крок – і зловмисники отримують доступ до всього: імен користувачів, секретних слів, банківських реквізитів та особистих записів.

Майте на увазі:

  • LastPass ніколи не запитує введення головного пароля через електронну пошту
  • Уникайте переходу за посиланнями в сумнівних електронних листах
  • Користуйтеся сервісом виключно через офіційний веб-сайт або мобільний застосунок
  • Активуйте двофакторну ідентифікацію (2FA)

Не довіряйте повідомленням, які тиснуть на швидкість прийняття рішення – це звичайний метод шахраїв. Менеджер паролів надає захист лише тоді, коли ви не передаєте доступ до нього аферистам.

Що таке фішинг?

Фішинг – це тип обману, при якому зловмисники хитрощами спонукають жертву надати конфіденційні дані (паролі, дані кредитних карт, логіни) або встановити шкідливе ПЗ. Шахраї створюють імітації веб-сайтів, електронних листів або повідомлень, що мають вигляд справжніх, з метою викрадення інформації. Фішинг часто використовує психологічний вплив, наприклад, відчуття терміновості або тривоги.

Приклади фішингу:

  • Фальшивий лист від фінансової установи. Ви отримуєте електронний лист з логотипом вашого банку, де вас просять перейти за посиланням та “оновлювати інформацію” через “проблему з вашим обліковим записом”. Посилання скеровує на підробний сайт, який викрадає ваш логін і пароль.
  • SMS з підозрілим посиланням: Повідомлення на кшталт “Ваша картка заблокована, перейдіть за посиланням, щоб її розблокувати” містить URL, що перенаправляє на сайт, який копіює офіційний банківський портал.
  • Неправдиве повідомлення в месенджері: Вам надсилають повідомлення з “офіційного облікового запису” сервісу (наприклад, OLX або ПриватБанк) і вимагають підтвердити інформацію за допомогою посилання, яке веде на шкідливий сайт.
  • Фальшиві сторінки в соціальних мережах: Ви отримуєте сповіщення про “порушення правил” у Facebook або Instagram і посилання для “відновлення облікового запису”, яке викрадає ваш пароль.
No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *