Зловмисники оформили кредит на чоловіка в розмірі 7 тисяч гривень, створивши копію SIM-карти в сервісному центрі Київстар
Чоловік дізнався про оформлений на його ім’я кредит в сумі 7 тисяч гривень. Він стверджує, що у цьому винні аферисти, котрі виготовили копію його SIM-карти в центрі Київстар. Про це йдеться в постанові Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, оприлюдненій 3 листопада 2025 року.
В проміжок часу з 21.10.2024 року по 01.11.2024 року чоловік знаходився за межами України, в Молдові та Єгипті, що підтверджується відмітками в його закордонному паспорті. У вказаний період невідома особа отримала в авторизованому пункті ПАТ «Київстар» SIM-карту з номером телефону, яким він користувався, як фінансовим номером в ПАТ КБ «ПриватБанк», та здійснила за допомогою цього номера авторизацію від його імені в застосунку «Дія». Згодом від його імені уклали 31.10.2024 року кредитну угоду з ТОВ «Фінансова компанія «ТОП1», отримали кошти в сумі 7 тисяч гривень за цією угодою, що підтверджується сповіщеннями в застосунку «Дія». Між сторонами у справі була укладена кредитна угода 31.10.2024 року за допомогою електронного цифрового підпису позивача, який було незаконно отримано невідомою особою шляхом порушення правил використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку або порядку, чи правил захисту інформації, яка в них обробляється. Зазначені обставини свідчать про відсутність волевиявлення на укладення з ним спірної кредитної угоди від 31.10.2024 року. Таким чином, зазначив, що спірну угоду було укладено ТОВ «Фінансова компанія «ТОП1» з порушенням вимог ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», що обумовлює потребу визнання її недійсною на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України. Зважаючи на наведене, просить визнати недійсною кредитну угоду від 31.10.2024 року, укладену між сторонами у справі.
06.02.2025 року судом зареєстровано заперечення на позовну заяву ТОВ «Фінансова компанія «ТОП1», в яких остання вказує, що 31 жовтня 2024 року для отримання позики чоловік самостійно пройшов реєстрацію на сайті компанії, в результаті чого отримав облікові дані (логін та пароль) до особистого кабінету клієнта, де подав електронну заявку на отримання кредиту. Він надав згоду на укладення угоди шляхом відправлення повідомлення, яке підписується шляхом введення у спеціальному полі під акцептом, який містить усі важливі умови угоди одноразового ідентифікатора та натискання кнопки підписання угоди. Введення одноразового ідентифікатора вважається проставленням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором в угоді її сторонами. Спірну угоду укладено саме з ним, оскільки він ввів у відповідне поле на сайті компанії отриманий ним одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-повідомлення. Укладення договору позики без прийняття пропозиції з його боку було б неможливим.
Яким було рішення суду?
Позов чоловіка задовольнили. Суд визнав недійсною угоду позики «ТОП Вибір», укладену в електронному вигляді 31 жовтня 2024 року, між ТОВ «Фінансова компанія ТОП1» та ним.
“Посилання відповідача на те, що позивач мав право відмовитися від укладення спірної угоди у визначені законом терміни, чого не зробив, не заслуговують на увагу, оскільки судом за результатами розгляду справи встановлено, що позивачу не було відомо про факт укладення спірної угоди, а тому відсутні законні підстави ставити позивачу у провину той факт, що він не скористався правом відмови від укладення спірної угоди. Також, не заслуговують на увагу твердження представника відповідача про те, що саме 31.10.2024 року позивач міг дізнатися про укладення спірної угоди та про порушення своїх прав, оскільки в момент укладення спірного правочину позивач перебував за межами території України, у зв’язку із чим йому не було відомо про укладення спірної угоди, а тому через вказані причини суд вважає, що позивачу не було відомо про факт укладення спірної угоди. Також, судом встановлено, що мобільний номер телефону позивача відновлювався на території України, в той час, як позивач знаходився за її межами, а тому не міг, на думку суду, передавати інформацію необхідну для відновлення номера телефону. Інші заперечення відповідача про які останній вказав не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують факту перебування позивача за межами території України під час укладення спірної угоди, який укладався на території України, а також не доводять того факту, що саме позивачем укладалася спірна угода. За вказаних обставин, суд вважає його позовні вимоги правомірними та обґрунтованими, а тому є такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі”, – підкреслив суд.