Користувач втратив з особового рахунку 26 694 гривень внаслідок дій аферистів, а “Ощадбанк” відхиляє їх повернення
Чоловікові стало відомо про те, що невідомими особами з карткового рахунку було знято грошові кошти в обсязі 26 694 гривень. Він звертався до “Ощадбанку” з проханням відновити гроші, але отримав відмову, оскільки клієнт не виконав умов угоди та розголосив третім особам особисті та ідентифікаційні дані. Про це зазначено в ухвалі Печерського районного суду міста Києва, оприлюдненій 13 березня 2025 року.
15.03.2023 року чоловік отримав повідомлення від співробітника “Ощадбанку” про те, що кошти на його рахунку відсутні, та повідомили, що 14.03.2023 року невідомими з даного рахунку було знято кошти в розмірі 26 694 гривень. 15.03.2023 року він звернувся до правоохоронних органів із заявою про скоєння злочину, на підставі чого до ЄРДР було внесено відомості від 16.03.2023 року. Також звернувся до “Ощадбанку” із заявою про вчинення з його карткою шахрайських дій та просив повернути гроші. На що отримав відповідь від банку від 12.04.2023 року про те, що він нібито не дотримався положень договору та надав доступ третім особам до персональних та авторизаційних даних, і що користувач несе персональну відповідальність, а банк, зі свого боку, за це відповідальності не несе.
05.01.2024 року на адресу судової інстанції від представника “Ощадбанку” надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого випливає, що банк не приймає позовні вимоги в повному обсязі та заперечує проти їх задоволення, оскільки банком здійснено спірні транзакції з дотриманням вимог угоди та діючого законодавства. А саме з використанням облікового запису позивача після авторизації в системі дистанційного банківського обслуговування «Ощад 24/7» (мобільний Ощад) здійснені операції, які заперечуються чоловіком у цій справі. Вищенаведене підтверджує, що вхід до системи дистанційного банківського обслуговування «Ощад 24/7» (мобільний Ощад) та операції з перерахування коштів здійснені правильно, що можливо лише за наявності коду для реєстрації в мобільному додатку, який надсилався на фінансовий номер телефону клієнта, та реквізитів облікового запису, які були відомі виключно йому, і відповідальність за безпеку таких даних та такі операції несе клієнт індивідуально. У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження невиконання банком власних зобов’язань за договором, ДКБО та/або порушення банком вимог чинного законодавства України. Ним не доведено належними та прийнятними доказами факту неправомірного переказу грошей з його поточного рахунку на картковий рахунок з вини банку. Окрім того, він, як потерпілий у кримінальному провадженні, має право звернутися до винних осіб з відповідним позовом про відшкодування завданої йому шкоди.
Яке рішення ухвалив суд?
Суд відмовив чоловікові у задоволенні позову. Він, як потерпілий у даному кримінальному провадженні, у разі виявлення винних осіб, має право звернутися до них з позовом про відшкодування збитків (ст. ст. 55, 128 КПК України).
“Відповідно до доданої позивачем до позову копії талону-повідомлення єдиного обліку № 598 від 27.03.2023 року, позивач 15.03.2023 року звернувся до поліції з заявою, в якій він просить притягнути до кримінальної відповідальності невідомих йому осіб, які заволоділи його коштами в обсязі 26 694 гривень, які зберігались на банківському рахунку АТ «Ощадбанк». 16.03.2023 року відкрито кримінальне провадження. Разом з тим, матеріали справи не містять інформації щодо наслідків розслідування зазначеного кримінального провадження. Відповідно до матеріалів справи, позивача визнано потерпілим у кримінальному провадженні. Таким чином, саме позивач, як потерпілий у даному кримінальному провадженні, в разі встановлення винних осіб, має право звернутись до них з позовом про відшкодування збитків (ст. ст. 55, 128 КПК України). Крім того, факт нанесення збитків є кваліфікуючою ознакою злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. Таким чином, позивач, як потерпілий у кримінальному провадженні, має право звернутись до винних осіб з відповідним позовом про відшкодування заподіяної йому шкоди. Також, оскільки кошти за оскаржуваними операціями перераховано на картку, випущену АБ «Укргазбанк», то у позивача відповідно до ст. 1212 і ЦК України, є правові підстави для повернення майна (коштів) від особи, яка його отримала за рахунок позивача (потерпілого). Беручи до уваги вищевикладене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, розглянувши спір між сторонами з підстав, зазначених в позові, суд приходить до кінцевого висновку про необґрунтованість позовних вимог. Отже, позовні вимоги не підлягають задоволенню”, – підкреслив суд.