Адвокат Воронін про фінансовий моніторинг
Нормативні акти щодо фінансового моніторингу прямо покладають на банки обов’язок перевіряти джерела надходження грошей, виявляти сумнівні операції, оцінювати відповідність фінансових операцій вашому профайлу. І там є одна вимога, яку необхідно знати чітко: частина 7 статті 11. Банк «має право вимагати», а клієнт «зобов’язаний надати». Про це Інформатору повідомив адвокат, доктор юридичних наук, професор, голова Ради громадського контролю при Бюро економічної безпеки, керівник комітету з питань митного та податкового права НААУ Яків Воронін.
Існують питання, які підприємці «традиційно» часто задають, і до них цілком можливо віднести: «Я тиждень тому подав декларацію в податкову інспекцію, а зараз банк вимагає ідентичне – вони що, насміхаються?». Дійсно, це виглядає як звичайна бюрократія, коли одна структура не в курсі дій іншої. Але насправді це не зовсім вірно.
“Банк і податкова — це два абсолютно різні і часом незалежні світи. Звісно, останніми роками дистанція між ними почала зменшуватися. В даний час вже функціонує автоматизований обмін податковою інформацією за стандартом CRS для іноземних рахунків, а держава активно ініціює створення єдиного реєстру рахунків, до якого матимуть доступ контролюючі органи. Проте, на даний момент вони не обмінюються вашими документами – якщо бути точним, то між базами ДПС і банківськими системами відсутній будь-який автоматичний канал. Ви — єдиний «посередник», який переносить документи з однієї установи в іншу. Але це лише технічний момент”, – зауважив Воронін.
Навіщо банку взагалі ваша декларація, якщо податкова служба її вже отримала?
Податкова служба інспектує, чи вірно ви обчислили податок, її цікавлять розрахунки, реквізити, терміни. Якщо декларація прийнята, формально все в порядку. Проте важливо розуміти, що це не означає, що ДПС підтвердила правдивість ваших даних. Камеральна перевірка — це перевірка форми, а не суті. Фактична перевірка оригіналів документів відбувається набагато пізніше, якщо взагалі відбувається.
“Банк вирішує зовсім іншу задачу — йому неважливо, чи правильно ви розрахували єдиний податок. Його цікавить, звідки у вас кошти. Законодавство про фінансовий моніторинг чітко зобов’язує банки перевіряти джерела походження грошових коштів, виявляти сумнівні операції, оцінювати відповідність транзакцій вашому профілю. І там є одна норма, яку варто запам’ятати: частина 7 статті 11. Банк «має право затребувати», клієнт «зобов’язаний надати». Не «може попросити». Не «бажано надати», а зобов’язаний. Тобто, підкреслимо — це не дружнє прохання, це вимога закону”, – пояснив Воронін.
Чому банки стали такими уважними саме в останні роки?
Їх штрафують. Одна відома платіжна система нещодавно отримала штраф на суму більше 90 мільйонів гривень. Ще кілька банків – на десять-двадцять мільйонів. І це не окремі випадки, НБУ накладає стягнення кожного місяця. Коли менеджер банку розуміє, що за «лояльність» до клієнта його роботодавець може втратити суму з сімома нулями, він вважає за краще убезпечити себе. Краще додатково запросити декларацію, ніж потім пояснювати контролюючому органу, чому не зробив цього.
Нюанси, про які рідко згадують
Банки почали вимагати більше, ніж реально потрібно. Запитують документи, які підприємець не повинен надавати або навіть мати згідно із законом. Блокують рахунки без належних причин. Встановлюють незвичайні терміни для надання відповіді. І багато хто думає: «Закон дозволяє – отже, потрібно терпіти». Але закон надає банку широкі повноваження, а не необмежені. Адвокат акцентував увагу на трьох аспектах, які необхідно знати кожному:
- Перше – банк може запитувати лише те, що необхідне для фінансового моніторингу. Наприклад, ФОП на спрощеній системі оподаткування не веде бухгалтерський облік у звичайному розумінні – вимагати від нього баланс і звіт про фінансові результати банк просто не має підстав. Якщо вимагає – це вже поза межами закону.
- Другий момент – перевірочні заходи повинні бути адекватними. Коли від підприємця з обігом 100 тисяч гривень на рік запитують ідентичний набір документів, як від компанії з багатомільйонними операціями, – це є порушенням принципу пропорційності, який зазначений в тому ж самому законі.
- Третє – і, можливо, найважливіше для тих, у кого вже заблоковано рахунок. Існують чіткі терміни. Банк може призупинити операцію самостійно максимум на два робочих дні, далі ініціативу може перейняти Держфінмоніторинг ще на 7, а потім і на 30 днів. Але далі – тільки судовий орган. При цьому Верховний Суд неодноразово підтверджував, що ці терміни є остаточними та не підлягають продовженню. Якщо банк утримує ваші кошти довше без рішення суду – він порушує закон, і у вас є всі підстави це оскаржити.
“Судова практика останніх років, до речі, є цікавою. Суди все частіше стають на бік підприємців – але тільки тоді, коли банк порушив порядок дій: заблокував без обґрунтування, не надав письмової відмови, перевищив терміни – є всі шанси виграти і навіть отримати компенсацію. Так, в одному з випадків суд зобов’язав банк виплатити клієнту майже 300 тисяч гривень пені за незаконне утримання коштів. Але тут, відверто кажучи, є й інша сторона: коли клієнт сам створив проблему – наприклад, здійснював бізнесові операції через особисту картку фізичної особи – не варто очікувати, що суд підтримає вас”, – підкреслив Воронін.
Що робити, якщо банк надіслав запит?
Найгірше – ігнорувати. Ігнорування автоматично призводить до блокування, а потім – до закриття рахунку. Надавайте те, що вимагають, але тільки те, що вимагають. Якщо будь-який документ ви не зобов’язані мати за законом – вкажіть це прямо, з посиланням на конкретну норму. Зберігайте докази відправлення.
Якщо ж рахунок уже заблоковано – послідовність дій наступна: спочатку письмова претензія до банку, потім скарга до НБУ, потім суд. Саме в такому порядку, оскільки послідовність тут важлива – НБУ навіть не прийме ваше звернення, якщо ви спочатку не звернулись до банку.
Інформація про клієнта, якому банк відмовив в обслуговуванні, передається іншим банкам
Це не вигадка – це пряма норма закону. Фактично «чорна мітка», яка значно ускладнить відкриття рахунку в іншому місці.
Тому до комунікації з банком слід ставитися серйозно, навіть якщо запит здається вам нелогічним – ефективніше витратити годину на оформлення документів, ніж місяці на судові розгляди.
“Система недосконала? Безсумнівно, це очевидно – нормальний електронний обмін між реєстрами міг би вирішити більшість цих проблем. Але поки його немає – є правила, які працюють так, як працюють. І найефективніша стратегія для бізнесу сьогодні – зберігати і розвивати бізнес, а не змінювати банківську систему. В кінцевому підсумку, той, хто розуміє правила – «грає» довше”, – наголосив Воронін.
Нацбанк закликав банки посилити фінансовий моніторинг для протидії відмиванню грошей
Банки не повинні формально підходити до ідентифікації ознак фіктивних компаній та повинні вживати ефективних заходів для запобігання використанню своїх послуг у протизаконних цілях. Таку рекомендацію надав Національний банк у своєму листі банкам та банківським об’єднанням. Регулятор підкреслює, що вжиття банками заходів для підтвердження або спростування того, що клієнт є фіктивною компанією в разі виявлення хоча б одного з критеріїв ризику фіктивних компаній, мінімізує ризики використання банківських послуг для відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення.
“Рекомендуємо банкам розробити такий порядок дій, який передбачатиме за наявності хоча б одного критерію фіктивної компанії отримання та здійснення комплексного аналізу додаткових документів та інформації, що можуть підтвердити ведення таким клієнтом звичайної господарської діяльності, звертаючи особливу увагу на наявність здійснення обов’язкових платежів, які притаманні звичайній господарській діяльності, наприклад, виплата заробітної плати та обов’язкових бюджетних платежів/відрахувань, платежі за оренду приміщень та/або сплата комунальних послуг та/або сплата транспортних та інших послуг”, – зазначено у листі.
Нацбанк також повідомляє про виявлені випадки використання банківських послуг фізичними особами-підприємцями, які можуть містити ризики зловживання. Зокрема, такі фізичні особи-підприємці є новоствореними, при цьому обсяг здійснених за їхніми рахунками фінансових операцій за короткий проміжок часу значно перевищує обсяг фінансових операцій, які клієнт планував проводити в банку протягом місяця, а також річний обсяг доходу, встановлений податковим законодавством для відповідної групи платників єдиного податку ФОП. Регулятор рекомендує впроваджувати та покращувати ефективні заходи та інструменти управління ризиками, які забезпечать мінімізацію ризиків використання послуг банку для відмивання коштів/фінансування тероризму.
Крім того, Нацбанк рекомендує банкам вести перелік осіб, яким було відмовлено в обслуговуванні, включаючи список основних контрагентів таких осіб, та здійснювати автоматичний скринінг клієнтської бази/фінансових операцій клієнтів на наявність збігу з особами з такого переліку, встановлення з ними пов’язаності, у тому числі через керівників, власників, представників таких осіб, а також власників додаткових платіжних карток, а також обмінюватися інформацією про клієнтів, яким відмовлено в підтриманні ділових відносин. Зазначений обмін інформацією повинен здійснюватися з дотриманням вимог, встановлених у Законі України від 06 грудня 2019 року № 361-ІХ “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”. У листі вказано, що такі підходи сприятимуть мінімізації ризиків використання банківських послуг для проведення клієнтами фінансових операцій з протиправною метою. Також Нацбанк рекомендує посилити взаємодію з клієнтами з питань фінансового моніторингу та додатково довести до їх відома у зрозумілій формі вимоги законодавства у сфері фінансового моніторингу.