Дівчина з телефоном
Судова інстанція відхилила вимогу мікрофінансової установи щодо стягнення майже 18 тисяч гривень з одеської працівниці електротранспорту. Жінка стверджувала, що не брала жодних позик, а її телефонний номер lifecell у момент оформлення позики був під контролем невідомої особи з Кривого Рогу. Схожі шахрайські схеми, що передбачають підміну SIM-картки та отримання кредиту на чуже ім’я, розглядаються судами все частіше. Цього разу на захист жінки стали дані мобільного оператора та банківської установи, які повністю спростували доводи кредитора. Компанія не тільки нічого не отримала, а й зобов’язана сплатити 6 000 гривень за послуги адвоката відповідачки.
Гроші Фото: Інформатор
19 травня 2026 року Біляївський районний суд Одеської області розглянув позовні вимоги ТОВ “Споживчий центр” до мешканки регіону. Компанія намагалася стягнути 17 760 гривень, які, за її твердженнями, були боргом за кредитним договором, укладеним у серпні 2024 року. Як зазначено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, позивач стверджував, що жінка отримала 6 000 гривень позики і не повернула їх, а разом із відсотками, комісіями та штрафами борг зріс майже втричі. Представник компанії на судове засідання не з’явився.
Жінка повністю заперечила будь-яку причетність до зазначеного договору. Її адвокат, Едуард Будилко, надав суду докази, які кардинально змінили хід справи. Ощадбанк підтвердив: банківська картка, на яку було перераховано 6 000 гривень, оформлена на зовсім іншу особу, а не на відповідачку. Відповідь від оператора “Лайфселл” виявилася ще більш показовою.
Як встановив суд, 18 серпня 2024 року о 17:20 невідома особа дистанційно здійснила заміну SIM-картки з номера жінки на нову eSIM-картку через особистий кабінет мобільного оператора. Вже о 18:01-18:09 з цього номера надійшли дзвінки від абонента з назвою SGROSHI – саме в той час, коли оформлювався кредит. Крім того, геолокація базової станції вказала на Кривий Ріг Дніпропетровської області, використовуючи пристрій iPhone 13 з конкретним IMEI. Сама ж жінка в той самий період керувала тролейбусом в Одесі, що було підтверджено довідкою з її місця роботи.
Як зазначив суддя Іван Горяєв:
Відповідачка не укладала та не підписувала кредитний договір шляхом введення одноразового ідентифікатора (SMS-коду), оскільки в період оформлення кредиту номер телефону фактично перебував під контролем невстановленої особи, яка знаходилася у м. Кривому Розі Дніпропетровської області.
Суд дійшов висновку, що кредитний договір є неукладеним і не створює жодних прав чи обов’язків для жінки. Довідка-розрахунок від самої компанії не є первинним фінансовим документом і не може слугувати доказом боргу – на цьому неодноразово наголошував Верховний Суд у своїх рішеннях.
Що було вирішено судом
У задоволенні позовних вимог ТОВ “Споживчий центр” було відмовлено повністю. Натомість компанія зобов’язана сплатити відповідачці 6 000 гривень на відшкодування витрат на професійну правову допомогу. Адвокат Будилко витратив на цю справу 13 годин роботи, проте суд визнав цю суму співмірною, враховуючи складність справи та кількість проведених засідань.
Розгляд справи тривав майже рік – провадження було відкрито у липні 2025 року. За цей час сторони витребували необхідні дані з Ощадбанку та Лайфселл, поліція перевіряла телефон жінки і не виявила SMS-ідентифікатора у відповідний день. Усі зібрані докази в сукупності підтвердили: жінка стала жертвою SIM-свопінгу – шахрайської схеми з перехопленням мобільного номера.
Як зловмисники використовують підміну SIM-картки для отримання позик
Шахраї оформлюють позики на чужі імена, попередньо отримавши дублікат SIM-картки жертви – або в авторизованому центрі оператора, або дистанційно через особистий кабінет. Використовуючи захоплений номер, зловмисники проходять авторизацію в додатках та укладають угоди, отримуючи кошти на сторонні рахунки. У справі одеської працівниці електротранспорту, як свідчать матеріали про перереєстрацію мобільного номера, ця схема призвела до боргу на десятки тисяч гривень.
Жертвам нараховується заборгованість у десятки тисяч гривень, що виникла через дії злочинців, які віддалено здійснили заміну SIM-картки мобільного оператора. Судові інстанції відмовляють кредиторам у позовах, якщо кошти були перераховані на рахунок, який не належить відповідачу. Ключовим аргументом захисту є той факт, що, як демонструє ця справа, де шахраї заблокували SIM-картку та зняли кошти, власник часто не встигає вчасно відреагувати.