Банківські картки Фото: Інформатор
Фінансові установи України посилили контроль за банківськими операціями. Відтепер перевірці піддаються не тільки значні перекази, а й підозрілі схеми дій клієнтів. Особливої уваги це питання потребує для українців, які перебувають за кордоном. Питання вибору між статусом резидента чи нерезидента безпосередньо впливає на те, як банки аналізують їхні фінансові операції. Розуміння граничних сум та додаткових чинників ризику допоможе уникнути блокування коштів та зайвих запитів від фінансових установ.
Банківські картки Фото: Інформатор
Юридична компанія YANKIV пояснює, що основним критерієм для обов’язкової перевірки є сума транзакції. Банки зобов’язані ретельно перевіряти перекази на суму від 400 000 гривень і вище, згідно з законодавством про протидію відмиванню грошей та фінансуванню тероризму. Операції, що не перевищують 30 000 гривень, зазвичай не викликають особливої уваги. Перекази в діапазоні від 30 000 до 400 000 гривень можуть бути піддані перевірці, якщо існують додаткові фактори ризику.
Окрім одиничних сум, банки проводять аналіз загального обсягу коштів клієнта протягом місяця. До операцій, що потребують моніторингу незалежно від їхньої суми, належать:
- перерахування коштів за межі України;
- операції з готівкою — внесення, виплата, одержання;
- фінансові операції з суб’єктами з країн-агресорів або з офшорних зон;
- операції публічних діячів та пов’язаних з ними осіб.
Крім того, банки відстежують моделі поведінки клієнтів. Підозри можуть виникати через велику кількість переказів (близько 100 за місяць), зняття готівкою понад 50% від усіх надходжень, раптове подвоєння місячного обігу коштів, а також скарги від осіб, які раніше робили перекази на рахунок. Ще одним сигналом є перевищення суми щомісячних надходжень, яку клієнт вказав під час відкриття рахунку.
Що сталося з НоваПей через розкриття лімітів фінмоніторингу
Окремий резонансний випадок пов’язаний з небанківською фінансовою організацією НоваПей. Спочатку компанія оголосила, що дозволить платежі до 30 000 гривень на місяць, з обмеженням до п’яти транзакцій. У відповідь Національний банк України оштрафував НоваПей на 90 мільйонів гривень за розголошення правил фінансового моніторингу.
Цей приклад демонструє важливий принцип: жодна фінансова установа не має права офіційно розголошувати ліміти, в межах яких перевірки не проводяться. Публічне оголошення таких порогів створює можливість для обходу закону, тому ця інформація залишається закритою.
Якщо банк все ж заблокував рахунок або запросив документи, клієнту слід надати пояснення щодо походження коштів. Буде корисно мати при собі договори, акти виконаних робіт, виписки з рахунків або інші підтверджувальні документи. Заздалегідь підготовлені документи значно прискорюють процес перевірки та знижують ризик тривалого блокування.
Фінансовий моніторинг і податковий статус – два пов’язані ризики
Питання фінансового моніторингу тісно пов’язане з податковим статусом українців, особливо тих, хто мешкає за кордоном. Верховний Суд України у своєму рішенні у справі №644/3563/25 від лютого 2026 року підтвердив: змінити податковий статус через суд “на майбутнє” неможливо. Суд не розглядатиме питання резидентства без реального спору з податковими органами. Про це повідомив юрист Михайло Ортинський.
Однак, для тих, хто бажає законно змінити статус, існує встановлена процедура. Адвокат Богдан Янків роз’яснює: згідно зі статтею 14.1.213 Податкового кодексу України, резидентом вважається особа, яка має зареєстроване місце проживання в Україні. Визначення статусу податкового нерезидента для тих, хто виїхав, відбувається з урахуванням кількох критеріїв, зокрема, де особа провела понад 183 дні на рік і де сконцентровані її основні фінансові та сімейні зв’язки. Неправильне визначення статусу може призвести не тільки до претензій з боку податкових органів, а й до підвищеної уваги з боку банківського фінансового моніторингу.