В Україні – сплеск попиту на різні освітні курси. Найпопулярніші – за IT-спеціальностями, але є інтерес також до інших програм – від курсів для маркетологів, бухгалтерів та PR-щиків до психології та косметології. Причому серед «студентів» дедалі більше тих, хто хоче здобути нову професію з нуля.
Багато українців через війну втратили роботу чи, навіть якщо робота є, незадоволені умовами та зарплатою. Тому замислюються про зміну професії, бажаючи розпочати кар’єру «з чистого листа». І готові за це платити, хоча найчастіше вартість курсів, м’яко кажучи, не низька – до 10-20 тисяч гривень та більше.
Пропозиція підтягується за попитом. На ринку зараз – маса пропозицій щодо короткострокового навчання. За пару місяців із вас обіцяють зробити «затребуваного фахівця» і зваблюють майбутніми зарплатами по кілька тисяч доларів. Деякі обіцяють навчити нової спеціальності взагалі безкоштовно та допомогти з працевлаштуванням. А розраховуватися за навчання можна буде потім – уже із зарплати за новим місцем роботи.
Великий перелік освітніх курсів запустила також державна Дія. У списку широкий вибір програм: від графічного дизайну до ремонтних робіт і кулінарії. І все це – безкоштовно.
Але наскільки реально змінити професію, і головне – влаштуватися на нову роботу – після курсів. Багато роботодавців, з якими поспілкувався «Інформатор», налаштовані з цього приводу дуже критично. Проте, кажуть, що у найбільш наполегливих шанси є.
Від IT-шника до плиточника
Через війну багато українців залишилися без роботи та засобів для існування. А ті, хто має роботу, нерідко незадоволені зарплатами, які сильно постраждали після повномасштабного вторгнення – деяким роботодавці урізали оклади вдвічі і навіть більше.
Тому навіть фахівці з досвідом дедалі частіше подумують про зміну професії. А оскільки навчатися у вузі чи коледжі з нуля довго, українці підсіли на освітні курси. Попит на них зараз б’є рекорди, і, як кажуть представники освітніх центрів, зріс порівняно з довоєнними часами, як мінімум, на третину.
Найпопулярніші – IT-курси. На ринку їх зараз дуже багато. Вчать на програмістів, тестувальників, розробників та ін.
Наприклад, навчити мови програмування JAVA або Python обіцяють за 4 місяці. Щоправда, навантаження буде велике – доведеться вчитися до 8 години на день і робити домашні завдання. Але є курси, на яких навчити азам програмування вас взагалі беруться за 8 занять загальною тривалістю 24 години плюс 7 домашніх завдань (ще 30-40 годин).
Для бажаючих стати розробниками є навіть вечірні варіанти – можна займатися без відриву від основного місця роботи. Вчитися у такому форматі доведеться від 3 до 6 місяців. А ось тим, хто хоче стати універсальним розробником (Javascript, CSS, TypeScript та ін.) може знадобитися до 8 місяців.
За 2-4 місяці в залежності від графіка занять з вас обіцяють зробити дата-аналітика, за 4 місяці – blockchain-розробника. А на тестувальника можна вивчитися за кілька місяців. Навчити web-дизайну пропонують за 2-2,5 місяці.
На бізнес-аналітика можна вивчитися за 2 місяці, займаючись лише по 2,5 години на день. При цьому, як анонсують на курсах, ви зможете влаштуватися на високооплачувану роботу із зарплатою від 1,5 тисяч доларів на місяць.
На ринку багато пропозицій і з інших курсів. Наприклад, за 2-3 місяці з вас обіцяють зробити рекрутера, за 2-4 місяці – SMM-менеджера, на 1,5-2 місяці – менеджера з продажу, за 1,5-2 місяці – e-mail-маркетолога або таргетолога, за 3 місяці – відео-редактора, за місяць – SEO-спеціаліста
Щоб вивчитися на психолога з нуля, знадобиться лише 11 занять по 3 години, – обіцяють продавці «вигідних пропозицій». При цьому більшість курсів проводять у режимі онлайн, тобто можна вчитися в буквальному значенні, не встаючи з дивана. Короткострокові курси пропонують як освітні центри, і навчальні заклади, наприклад, деякі виші.
Нещодавно до освітнього марафону включилася і «Дія». В «Дія. Освіта» є кілька, як їх називають самі розробники, «освітніх серіалів», які нібито допоможуть навчитися нової професії. У переліку спеціальностей, які можна опанувати — SEO-фахівець, кондитер, майстер-плиточник, дата-аналітик, закрійник, візажист, стиліст, мобільний фотограф, бариста, дизайнер інтер’єру, барбер, логіст, ландшафтний дизайнер.
Наприклад, щоб стати SEO-фахівцем, потрібно переглянути «освітній серіал» із 10 фільмів. Кожен – за окремою темою, скажімо, «оптимізація метаданих та мікророзмітка» або «Аналітика та моніторинг». Після закінчення «переглядів» – фінальний тест, і ви – готовий фахівець, можна влаштовуватися на нову роботу.
Цікаво, що навчатися «за серіалами» пропонують навіть таким практичним спеціальностям, як, наприклад, майстер-плиточник або кондитер. Плиточника взагалі обіцяють підготувати за прискореною програмою – в курсі всього 7 «серій» (наприклад, про види плитки, як її класти, затирати, як спілкуватися з клієнтами тощо).
В освітніх центрах кажуть, що освоїти нову професію з нуля за кілька місяців цілком реально. Все це, нібито, за рахунок грамотно розроблених програм та спеціально підібраних викладачів, більшість із них – практики з бізнесу. Але, додають, потрібне бажання вчитися і висока самоорганізація.
«Справа не у кількості місяців. Щоб опанувати спеціальність, знадобиться не менше 250 годин теорії й практики», — каже Chief Commercial Officer компанії DAN. IT Education Ігор Сухін.
Скільки коштує нова спеціальність
Цінники на оволодіння новою професією різні. Найдорожчі – в IT. Наприклад, щоб вивчитися на програміста, доведеться заплатити до 20-30 тисяч гривень, тестувальником можна стати за 11-18 тисяч (залежно від програми та освітнього центру), курс «програміст + SEO» коштує від 25-26 тисяч гривень, web-програмування – від 11-12 тисяч. Є і більш привабливі пропозиції – від 1-2 тисяч на місяць. Але, як попереджають на курсах, «може знадобитися кілька рівнів», тож за підсумком економія, якщо й буде, то невелика.
За словами Ігоря Сухіна, у сегменті ІТ-курсів спостерігається тенденція подорожчання: кожні шість місяців плюс від 10% до цінника.
Інші спеціалізації дешевші. Скажімо, перевчитися на «дипломованого психолога» можна лише за 6-7 тисяч, а військова психологія коштує 4-4,5 тисяч.
Є варіанти безкоштовних курсів. Цілком безкоштовні, наприклад, «серіали» від «Дії».
Чимало «безкоштовних» пропозицій від освітніх центрів. Принаймні так вони їх називають. Деякі центри беруться навчити вас без грошей за IT-спеціальністю. Але платити не треба “до першої зарплати”. А потім доведеться віддавати до 10-15% із кожної зарплати протягом 2-3 років. Тобто, навіть якщо отримувати за мінімумом, який обіцяють на таких курсах для IT-шників (700-1000 доларів на місяць, що, до речі, нижче за середні ринкові зарплати в цьому сегменті), то виходить, що доведеться заплатити не менше 1680 доларів.
Щоправда, як «бонус» такі курси обіцяють ще й допомогти з працевлаштуванням. З цього приводу, до речі, також можуть бути нюанси.
«Насправді модель із безкоштовним навчанням та подальшою оплатою з майбутньої зарплати, викликає питання. Хоча б тому, що відслідковувати кар’єрні пересування колишніх учнів та розмір їх зарплат непросто, у багатьох компаніях фахівці підписуються на нерозголошення, У тому числі, щодо ізарплат», – каже Ігор Сухін.
Учасники ринку розповідають, що деякі центри навчають людей безкоштовно і потім працевлаштовують у партнерські компанії на зарплати нижчі за ринкові. І з цих зарплат потім ще й вираховують частину суми в якості боргів за навчання.
Але більшість освітніх центрів анонсують лише видачу сертифікатів після закінчення навчання. А щодо роботи жодних гарантій не дають.
Чи можна знайти роботу після курсів і на яку зарплату
Головне питання – чи можна знайти роботу за новою професією, отриманою на курсах всього за пару місяців.
Кейси освітніх центрів переповнені прикладами, коли люди, ставши, скажімо, IT-шниками з нуля, влаштовувалися на хорошу роботу на зарплати 1,5-2 тисячі доларів.
Зазначимо, що такі приклади у реальному житті дійсно є. Причому з’явилися вони не зараз. Ще в 2014-2015 році, коли банки масово скорочували людей, вже був сплеск попиту на перекваліфікацію в IT з боку банківських службовців, що залишилися без роботи. І багатьом справді вдалося знайти собі на новій ниві.
«У фінансистів, бухгалтерів уже є хороша база та набір компетенцій. Тому їм справді відносно нескладно освоїти спеціальність, наприклад, аналітика в ІТ», – зазначає Сухін.
Але чи це означає, що після курсів можна розраховувати на нову роботу і хорошу зарплату?
Голова Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко каже, що курси – це хороший інструмент підвищення кваліфікації. Але для нової професії їх явно недостатньо.
«Ну як можна вивчити психолога за пару місяців, якщо за цією спеціальністю вищі навчальні заклади готують п’ять років, а медичний = ще довше? Ви хотіли б потрапити на консультацію до психолога, який ще недавно був, наприклад, перукарем, а потім прослухав курс і став «дипломованим фахівцем»? По навчанню дистанційно сантехніків чи швачок – окрема тема. Як такі спеціалісти зможуть підтвердити практичні навички? Та й у IT, за всієї поваги до цього напряму, стати хорошим фахівцем за кілька місяців, після курсів не зовсім реально. І більшість роботодавців це розуміють, тому дуже скептично ставляться до таких кадрів. Про зарплати «від 50 тисяч гривень», які обіцяють новоспеченим IT-шникам, я взагалі не говорю. За середньої зарплати по країні в 15 тисяч гривень отримувати втричі більше після кількох місяців перенавчання просто нереальне, навіть якщо вас і візьмуть на роботу», — каже Мірошниченко.
Ігор Сухін говорить, що обіцянки про великі зарплати на старті кар’єри в ІТ справді викликають питання.
За його словами, можна розраховувати на 500-700 доларів, а не на 1,5-2 тисячі, як анонсують деякі освітні центри.
До речі, на ринку зараз різко зросла кількість «джунів» – фахівців-початківців в IT. Армія тих, хто вийшов на ринок праці без досвіду, зросла порівняно з довоєнними часами втричі. Що дозволяє роботодавцям перебирати здобувачами та платити їм відносно небагато.
Більше того, як розповів віце-президент асоціації IT Ukraine з фінансово-правових питань.
Дмитро Овчаренко, ринок праці у сфері IT в Україні на 95% – зовнішній (тобто роботодавці, в основному, іноземні компанії). «Зараз через війну вакансій майже немає навіть для досвідчених фахівців. Але після війни, як очікується, кількість вакансій збільшиться у десятки разів. Тому ті, хто навчатиметься зараз – інвестують у своє майбутнє», — каже Овчаренко.
Податковий адвокат Андрій Тамошюнас каже, що освітні курси можна розцінювати як першу сходинку у кар’єрі не більше. Тому не варто тішити себе ілюзіями з працевлаштування.
«Я б, наприклад, міг взяти у свою фірму людину після курсів з бухгалтерії тільки як помічника бухгалтера», — каже він.
Водночас голова концерну «Ярослав» Олександр Барсук зазначив, що головне, «що в людини в голові», а не який у неї диплом. Тобто, він готовий брати людей на роботу і після курсів, але якщо «палають очі», і є бажання далі вчитися.
Тобто курси – це не панацея. Отримати зі старту хорошу (а часто – і взагалі будь-яку) роботу з нової спеціальності не так просто. При цьому курси можна розцінювати як «першу сходинку» у новій професії, і, якщо вчитися далі, цілком можливо закріпитися на ринку. Інше питання, то для цього може знадобитися багато часу. Тому експерти радять, перш ніж кардинально змінювати професію, подумати, як можна покращити свої позиції за тією спеціальністю, що у вас вже є. Скажімо, опанувати якусь вужчу спеціалізацію, підтягнути іноземну і т.д.
Раніше Інформатор повідомляв, які зміни передбадчено у працевлаштуванні військовозобов’язаних. Їх оформлення на роботу буде під контролем.