Чоловік підтвердив номер у Київстарі і втратив 174 900 грн з банківських рахунків
Невідома особа, видавши себе за представника Київстар, ввела чоловіка в оману, в результаті чого його телефон був заблокований, і він втратив доступ до свого номера. Після цього з його банківських рахунків без дозволу були списані 174 900 гривень. У зв’язку з цим він звернувся до поліції із заявою про шахрайство. Про це йдеться у рішенні Личаківського районного суду м. Львова, оприлюдненому 9 квітня 2026 року.
Чоловік є абонентом та користувачем банківських сервісів, які йому надавалися акціонерним товариством «Райффайзен Банк». Йому були надані в користування: банківська картка, на яку зараховувалася заробітна плата; банківська картка, на яку надходило пенсійне забезпечення. Згідно з виписками, наданими АТ «Райффайзен Банк», 11.03.2025 року кошти з вищезазначених рахунків були списані невідомою йому особою без його дозволу, шляхом шахрайських дій, на суму 174 900 гривень. 11.03.2025 року він отримав телефонний дзвінок. Невідома особа, яка зателефонувала, чоловік, представилася «оператором мобільного зв’язку «Київстар». У телефонній розмові вона запитала, чи планує він надалі користуватися своїм телефонним номером, оскільки, за новими правилами мобільного зв’язку «Київстар», необхідно щорічно підтверджувати бажання ним користуватися. Він висловив згоду щодо продовження використання номера мобільного зв’язку «Київстар». Натомість, «оператор» порадив звернутися до офісу «Київстар» до операторів для підтвердження, або запропонував створити пароль для підтвердження онлайн. Для цього потрібно було ввести на терміналі телефону комбінацію цифр для створення пароля. Він продиктував комбінацію цифр, які ввів. Внаслідок цього, телефон був заблокований. Він перестав мати можливість користуватися мобільним зв’язком «Київстар», як для здійснення дзвінків, так і для отримання їх. Відразу ж відвідав офіс Київстар, де йому повідомили, що його телефон був зламаний шахраями і відновленню не підлягає. Після цього, почав перевіряти у банкоматах свої банківські карткові рахунки, зокрема банківські картки АТ «Райффайзен Банк» та інші картки. Виявив, що на всіх картках відбулося без його дозволу несанкціоноване списання коштів. 12.03.2025 року він подав заяву до поліції про вчинення щодо нього злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Гроші, фото: Інформатор
У судовому засіданні було прийнято та долучено до матеріалів справи відзив на позовну заяву, який надійшов до суду 02.12.2025 року. 12.03.2025 року чоловік зателефонував до інформаційного центру банку з номера, який він повідомив, що 11.03.2025 року з його зарплатної та пенсійної карток були зняті кошти. На запитання оператора, чому клієнт телефонує не з фінансового номера, останній відповів, що його номер був заблокований, і відповідно, в той момент були зняті кошти. Після ідентифікації клієнта оператор запитала, чи переходив він за якимись посиланнями, на що останній відповів: «Так, вони мені тут надиктували купу всяких цифр, вони мені сказали, що треба підтвердити свою SIM-картку «Київстар», для продовження SIM-картки вони почали мені диктувати цифри…». За згодою клієнта, оператором були заблоковані його активні картки, облікові записи в системах інтернет-банкінгу, а також складено заяви про оскарження операцій на загальну суму 126 700 гривень. На підставі його звернення до банку було проведено перевірку та встановлено, що підстави для відшкодування банком коштів, списаних з його рахунків, відсутні. З огляду на все вищевикладене, у спірних правовідносинах АТ «Райффайзен Банк» належним чином виконував свої договірні та законодавчі зобов’язання перед клієнтом: забезпечив можливість безперешкодного користування рахунками, здійснював операції відповідно до розпоряджень, що ініціювалися з коректною автентифікацією, та діяв відповідно до умов угоди, правил банківського обслуговування і вимог чинного законодавства України. Проведення спірних операцій стало можливим виключно внаслідок дій самого клієнта, який добровільно розголосив третім особам дані, що забезпечили доступ до його фінансового номера та онлайн-банкінгу («Райффайзен онлайн», «MyRaif»), а також не повідомив банк про втрату/компрометацію таких даних та засобів доступу негайно, як того прямо вимагають угода, правила та Закон України «Про платіжні послуги» і положення НБУ №164. До моменту такого повідомлення, відповідно до закону та договірних умов, ризик збитків і відповідальність за операції з використанням платіжних інструментів повністю покладаються саме на клієнта, а не на банк.
Що вирішив суд?
Суд відмовив чоловікові у задоволенні позову. Він своїми діями (введенням кодів) сприяв стороннім особам в отриманні доступу до власного акаунта в системах «Райффайзен онлайн» та «MyRaif» з можливістю повного розпорядження його фінансовим номером, рахунками та коштами.
“Позивач своїми діями (введенням кодів) сприяв стороннім особам в отриманні доступу до власного акаунта в системах «Райффайзен онлайн» та «MyRaif» з можливістю повного розпорядження його фінансовим номером, рахунками та коштами. При цьому ним визнано, а відповідачем підтверджено, що звернення до банку (12.03.2025 року) з повідомленням про шахрайські дії та зняття іншими особами з його рахунку коштів відбулося вже після того, як усі транзакції зі зняття коштів були здійснені. Встановлення точного часу повідомлення банку клієнтом (користувачем) про втрату фінансового номера телефону, при підозрі доступу третіх осіб до фінансового номера телефону та інших неправомірних дій таких осіб, має вирішальне значення при визначенні того, за проведення яких операцій несе відповідальність клієнт, оскільки до моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. З урахуванням встановлених вище судом обставин, відповідальність за здійснення банківських операцій з переказу коштів, які заперечуються ним повністю, покладається на самого позивача, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні”, – наголосив суд.