Мінекономіки заганяє бізнес у пастку Фото: Getty Images
Реформування процедур бронювання, запропоноване міністром економіки Олексієм Соболевим, може призвести до наслідків, протилежних заявленим — замість легалізації трудових відносин, воно, ймовірно, стимулюватиме перехід бізнесу в тінь. Таку оцінку висловила народна депутатка Ніна Южаніна, коментуючи рішення Кабміну щодо посилення умов бронювання, через яке тисячі українців можуть втратити можливість відстрочки. Основна логіка Мінекономіки полягає в тому, що особа має або офіційно працювати, або проходити військову службу. Однак саме цю логіку Южаніна вважає небезпечно хибною.
Народний депутат Ніна Южаніна та міністр економіки Олексій Соболев
Детальний аналіз цієї ініціативи було представлено порталом «Інформатор» у відповідній публікації. Соболев публічно заявив про прагнення уряду “вивести з тіні” приблизно 2 мільйони чоловіків, надавши їм вибір між легальним працевлаштуванням та військовою службою. Однак, весь комплекс запропонованих Мінекономіки змін, ймовірно, спрацює у зворотному напрямку, і держава, схоже, не враховує цього.
Як зазначила Ніна Южаніна, народна депутатка та фахівець у галузі фінансової політики:
Бізнес бачить: посилені правила бронювання, перегляд критеріїв критичності, нові вимоги до рівня заробітної плати, невизначеність щодо статусу працівників. І частина роботодавців починає міркувати не про розширення офіційного штату, а про його скорочення, перехід на неофіційну зайнятість, мінімізацію ризиків.
Депутатка поставила ключове питання до Мінекономіки: чи прораховує держава поведінкові наслідки своїх рішень? Бізнес реагує не на декларовані наміри влади, а на реальні економічні стимули — і нинішні стимули вказують не на легалізацію, а на ухилення від правил. Таким чином, мета Соболева щодо детінізації може обернутися своєю протилежністю.
Суть запропонованої Мінекономіки ініціативи
Кабінет Міністрів, за пропозицією Мінекономіки, 22 травня підвищив пороговий рівень заробітної плати для збереження відстрочки та розпочав процес перегляду статусу критично важливих підприємств. Перехідний період для підтвердження нового статусу становить три місяці. Зміни стосуватимуться тих підприємств і працівників, які не відповідатимуть оновленим критеріям.
Саме цей пакет змін, на думку Южаніної, породжує прямо протилежну реакцію бізнесу. Роботодавці, стикаючись зі зростаючою невизначеністю, обирають не розширення офіційного штату, а зменшення видимої зайнятості. Як наслідок – більше тіньових схем, менші надходження до бюджету та менший реальний ефект детінізації, про яку говорить Соболев.
Окрема проблема – корупційні ризики. Нові правила перетворюють систему бронювання на більш залежний від ручного управління механізм, що відкриває можливості для зловживань. Замість чітких критеріїв бізнес отримує нову зону невизначеності, де рішення можуть залежати від суб’єктивних оцінок посадових осіб.
Критика на адресу міністра набирає обертів
Реформа бронювання – не єдиний напрямок, де Мінекономіки зазнало критики. За оцінкою Южаніної, наслідки нових обмежень порушать усталені бізнес-моделі у кількох галузях і перетворять систему бронювання на непрозорий, ручний механізм, ще більш схильний до корупції. Депутатка наголошує, що бізнес, який продовжує працювати попри війну, не повинен ставати постійним об’єктом нових регуляторних тисків.
Паралельно економіст Олексій Кущ розкритикував загальну фіскальну політику відомства — детальний аналіз його позиції опубліковано в матеріалі про фіскальну стратегію Мінекономіки під керівництвом Соболева. На його думку, уряд зайшов у глухий кут: замість оподаткування предметів розкоші та великих прибутків, влада перекладає податковий тягар на пересічних громадян та малий бізнес — кур’єрів, онлайн-торгівлю, посилки. Це є системною проблемою в підходах відомства, а не поодиноким недоліком.