Очільник Державної служби фінансового моніторингу України Філіп Пронін
Користувачі державного Сенс Банку виявилися причетними до майже 600 матеріалів, переданих Державною службою фінансового моніторингу – ці відомості стосуються періоду з 2025 року до травня 2026-го. Раніше Національний банк України повідомив про перевірку керівництва Сенс Банку та надсилання відповідних запитів до служби. Голова Держфінмоніторингу роз’яснив зміст цих звернень та поточний стан роботи. Скандальна ситуація навколо банку продовжує розвиватися – фінансова установа опинилася під пильною увагою регуляторів, правоохоронних органів та парламентської тимчасової слідчої комісії.
Сенс-банк
Цю інформацію оприлюднив голова Державної служби фінансового моніторингу України Філіп Пронін в інтерв’ю виданню “Телеграф”. За його словами, запити від НБУ є типовою процедурою: регулятор виявляє потенційні ризики під час перевірки та інформує Держфінмоніторинг. Служба, у свою чергу, або вже передала зібрані дані правоохоронцям, або ж продовжує власне фінансове слідство.
Пронін особливо наголосив, що фігурантами згаданих матеріалів є клієнти банку, а не сам банківський заклад. Як зазначив Філіп Пронін, керівник Державної служби фінансового моніторингу України:
У цьому контексті, я хочу наголосити (!), саме клієнти банку, а не сама установа, фігурували в 589 узагальнених матеріалах, починаючи з 2025 року і до травня цього року.
Основні відомості у цій справі:
- 589 узагальнених матеріалів стосуються клієнтів Сенс Банку за період з 2025 до травня 2026 року.
- У рамках цих матеріалів було виявлено підозрілих транзакцій на суму понад 32 млрд грн – ця інформація була передана до правоохоронних органів.
- За аналогічний період загалом по всій системі фінмоніторингу було направлено понад 2600 матеріалів, пов’язаних з відмиванням коштів та іншими злочинами.
- Загальна сума сумнівних операцій по всій системі за цей час склала понад 450 млрд грн.
Пронін також роз’яснив особливості слідчих дій: зазвичай для реалізації будь-якої фінансової схеми залучається не одна, а кілька банківських установ – від трьох до десяти одночасно. Тому наявність клієнтів Сенс Банку у документах не свідчить про виключну причетність саме цієї фінансової установи.
Коментар голови служби щодо претензій до керівництва банку
Журналіст запитав Проніна, чи можуть бути претензії до керівництва Сенс Банку стосовно того, що воно нібито не інформувало службу про підозрілі фінансові операції. Чиновник надав коротку і обережну відповідь.
Зауважень чимало. Однак, я не хотів би спекулювати на цій темі.
Така відповідь фактично підтвердила наявність запитань до банку з боку служби, але голова Держфінмоніторингу утримався від надання публічних деталей. Ситуація залишається об’єктом активних розслідувань з боку кількох відомств.
Скандальна справа довкола Сенс Банку виникла через аудіозаписи
Проблеми із Сенс Банком виникли після появи так званих “плівок Міндіча” – записів, оприлюднених у рамках розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Ці матеріали стали предметом розгляду Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради. На тлі скандалу голова наглядової ради Сенс Банку тимчасово склав із себе повноваження. Записи зафіксували обговорення щодо складу наглядової ради ще до її офіційного призначення у червні 2025 року.
Водночас, фінансовий контроль в Україні посилюється на системному рівні: Національний банк ще у січні 2026 року розіслав банкам нові рекомендації щодо посилення контролю. Банки стають дедалі обачнішими у ставленні до нестандартних операцій клієнтів. Інформація про підозрілі транзакції від банків надходить до Держфінмоніторингу, а звідти – до Державної податкової служби та правоохоронних органів.