Користувачка Ощадбанку втратила з рахунків позикові гроші в розмірі 12 тисяч гривень
Громадянка втратила з рахунків в Ощадбанку 12 тисяч гривень кредитних коштів. Вона стверджує, що відомості картки та коду доступу до мобільного застосунку “Ощад 24/7” нею не розголошувалися. Про це йдеться в ухвалі Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області, оприлюдненій 19 лютого 2026 року.
Громадянка є клієнткою АТ “Державний ощадний банк України”, відкрила в банку банківську картку для зарплатного рахунку та кредитну картку. 04.01.2025 року невідома особа поцупила з цих рахунків кредитні гроші в розмірі 12 тисяч гривень. Тільки дізнавшись про скоєння зазначених протиправних дій, вона одразу звернулася до фінансової організації. Також, подала заяву в поліцію про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Відомості картки та коду доступу до мобільного застосунку “Ощад 24/7” нею не розголошувалися та нікому не передавалися; про проведення операції щодо оформлення кредиту на картці для виплат заробітної плати, що не є характерним для її історії користування даним рахунком. Листами банку в задоволенні даної заяви було відмовлено. Водночас не повідомлялося про факт проведення службового розслідування щодо даних випадків та вжиття заходів банківського контролю зі збереження грошей клієнтів. Вважає такі дії неправомірними, а фінансовий стан споживача фінансових послуг таким, який підлягає відновленню.
25.03.2025 року на адресу суду надійшов відгук на позовну заяву, у якому представник АТ “Державний ощадний банк України” проти задоволення позову заперечує. Питання про можливе заволодіння грошей невідомою особою входять виключно до компетенції правоохоронних органів. На момент її звернення до банку, з рахунку клієнтки 12 тисяч гривень вже були переведені на картку іншого банку, операцію було здійснено через мобільний застосунок “Ощад 24/7” з підтвердженням пароля, який було надіслано на фінансовий номер клієнтки. Застосунок було перевстановлено на новому пристрої за 9 днів до проведення операції. Фінансовий номер було змінено після проведення операцій 20.01.2025 року. Під час бесіди із представником контакт-центру 04.01.2025 року та 05.01.2025 року заперечувала про те, що транзакції щодо переказу грошей проводила особисто, однак не заперечувала, що 10.12.2024 року у своєму мобільному телефоні провела реєстрацію в мобільному застосунку «Ощад 24/7» та, що номер телефону не змінювався. Оператором банку були заблоковані платіжні картки та рахунки клієнтки, в тому числі зарплатна та кредитна, а також були закриті та заблоковані облікові записи Ощад 24/7 та токени. Оператор рекомендував клієнтці в найкоротші терміни звернутися до поліції або кіберполіції для подання відповідної заяви та з копією заяви з поліції звертатись до відділення банку. Отже, її аргументи не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки вхід у мобільний застосунок «Ощад 24/7» можливий лише з підтвердженням біометрії або коду доступу, що надходить на фінансовий номер телефону клієнтки; вхід у мобільний застосунок «Ощад 24/7» відбувся коректно з підтвердженням коду доступу, що надійшов на фінансовий номер; проведені операції з переказу грошей в мобільному застосунку також були підтверджені кодами доступу, які надходили на її фінансовий номер телефону у вигляді СМС-повідомлень та повідомлень у месенджер «Viber»; транзакція на суму 9 тисяч гривень є переказом через «Ощад 24/7 між своїми картками. Ризики та відповідальність за несанкціоноване використання логіна, пароля, карткового пароля несе виключно клієнт.
Яким було рішення суду?
Позов жінки задовольнили. Суд визнав протиправною бездіяльність посадових осіб АТ «Державний ощадний банк України» щодо невідновлення залишку грошей на рахунках, до того стану, у якому він був перед виконанням операцій зі зняття з них грошей 04.01.2025 року. АТ «Державний ощадний банк України» зобов’язали здійснити перерахунок заборгованості за банківськими договорами, укладеними між сторонами, за якими відкриті наступні банківські рахунки із відрахуванням сум знятих грошей за 04.01.2025 року та відповідних нарахувань.
“Судом не було з’ясовано, що списання грошей з рахунку позивачки відбулося внаслідок дії чи бездіяльності останньої, які сприяли втраті, неправомірному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою. Суд констатує, що безпідставне списання відповідачем грошей з карткового рахунку позивачки через положення ст. 1073 ЦК України покладає на відповідача обов`язок негайно після виявлення порушення, зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта, сплатити відсотки та відшкодувати збитки, якщо інше не встановлено законом”, – підкреслив суд.