Будинок Слово Фото: Міністерство юстиції
Харківський архів запустив безкоштовний онлайн-доступ до виняткових архівних матеріалів, що стосуються будинку “Слово” – знакової оселі українського культурного відродження періоду 1920-1930-х років. Ця сторінка національної історії викликає незгасну цікавість: минулого року гурт “МУР” представив аудіовиставу, присвячену поетам Розстріляного відродження, зосередившись на трагічній долі мешканців цього ж будинку. Тут проживали та творили Микола Хвильовий, Остап Вишня, Лесь Курбас, Павло Тичина, Володимир Сосюра, Іван Багряний, Михайло Яловий та численні інші видатні постаті української інтелігенції. Для переважної більшості з них будинок “Слово” став фінальною точкою мирного, творчого життя перед арештами, переслідуваннями та загибеллю в таборах.
Фото: Державний архів Харківської області
Проєкт під назвою “Відкриваємо архіви. Безсмертя “Слова”” було ініційовано Державним архівом Харківської області та розміщено на його офіційному сайті. Матеріали будуть оприлюднюватися щотижня у вигляді цифрових копій. Серед документів, що вже доступні, – договір між житлово-кооперативним товариством “Слово” та Комунгоспом від 1927 року, технічні проєкти, кошториси та службова кореспонденція періоду спорудження. Крім того, поступово з’являтимуться онлайн архівно-слідчі справи репресованих діячів культури та документи, що проливають світло на механізми переслідування української інтелігенції за радянських часів.
Проєкт збагатив можливості для вивчення джерел національної пам’яті
Реалізація цього проєкту відбувається у час, коли Україна активно переосмислює свою культурну спадщину в контексті повномасштабної війни. Оприлюднення архівних матеріалів надає нові можливості для науковців, журналістів та всіх зацікавлених осіб для безпосереднього ознайомлення зі справами, які раніше були доступні лише в читальних залах.
Будинок “Слово”, зведений у Харкові у 1927 році, призначався для українських митців та письменників. Кожен другий мешканець будинку “Слово” зазнав репресій з боку радянської влади. Цифровізація слідчих справ дозволяє відновити правду про злочини тоталітарного режиму та повернути забуті імена до громадського обговорення.
Радянська влада цілеспрямовано нищила культуру – матеріали справ відновлюють істину
Переслідування культурного покоління 1920-1930-х років було частиною широкомасштабної політики, спрямованої на знищення української ідентичності. Радянський режим протягом десятиліть намагався викорінити українську мову та культуру, застосовуючи як прямі заборони, так і приховані методи зміни понять. Матеріали харківського архіву дозволяють простежити, як саме держава переслідувала митців і письменників, чиї імена режим намагався стерти з пам’яті українців на кілька десятиліть, витісняючи їх із публічного простору.
Відкриття архівів радянських каральних органів – це процес, що триває в Україні з часів Революції гідності. Дослідження активізувалися після 2015 року, коли були розсекречені архіви колишніх репресивних органів СРСР. Харківський проєкт продовжує цю діяльність, надаючи широкій громадськості доступ до архівів радянських спецслужб у зручному цифровому форматі.