Банки запитуватимуть розширений пакет документів від своїх клієнтів
У Верховній Раді перебуває на розгляді законодавча ініціатива, яка може суттєво ускладнити процес відкриття банківських рахунків для значної кількості українців. Раніше подібні пропозиції вже обговорювалися у контексті посилення фінансового моніторингу та ведення реєстру банківських рахунків, зокрема, коли Кабінет Міністрів подавав пакет законопроєктів щодо SEPA. Якщо документ №14327 буде ухвалено, звичайного паспорта чи цифрового посвідчення з “Дії” для ідентифікації може виявитися недостатньо. Нові регуляції потенційно торкнуться кожного, хто користується банківськими послугами.
Законопроєкт №14327 наразі проходить розгляд у відповідному комітеті Верховної Ради. Цей документ передбачає необхідність підтвердження реального місця проживання клієнта. Для цього банки отримають повноваження вимагати договір оренди житлового приміщення або актуальні квитанції про оплату комунальних послуг.
Окрім адреси, фінансові установи зможуть проводити перевірку джерел отримання доходів клієнтів. Для підтвердження адекватності фінансових ресурсів банк матиме право запитувати податкову декларацію, довідку про рівень заробітної плати, контракт про працевлаштування або виписки з інших банківських рахунків.
Банки будуть запитувати більше документів.
У разі відмови клієнта надати необхідні документи, банк залишатиме за собою право відхилити запит на відкриття рахунку або встановити обмеження на проведення певних фінансових операцій. Законодавча пропозиція також передбачає можливість запровадження додаткових обмежувальних заходів. Наразі остаточне рішення щодо ухвалення цього документа ще не прийнято.
Причини виникнення суперечок щодо законопроєкту
Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики відхилив схвалення урядового законопроєкту №14327. Він мав на меті значне посилення правил фінансового нагляду та формування реєстру банківських рахунків фізичних осіб. За рішенням комітету, запропонована Кабінетом Міністрів редакція не була винесена на розгляд, натомість було доручено підготувати новий проєкт закону.
Крім того, законопроєкт передбачав створення реєстру рахунків та індивідуальних банківських сховищ фізичних осіб, адміністрування якого здійснювалося б Міністерством фінансів. Цей реєстр містив би виключно IBAN, повне ім’я власника та назву банку, без інформації про залишки коштів чи дату відкриття. Доступ до такого реєстру надавався б лише певним державним органам через захищені канали комунікації під час розслідування складних кримінальних справ.
Водночас з’явилася альтернативна законодавча ініціатива
У Верховній Раді було зареєстровано альтернативний законопроєкт №14327-1, головною метою якого також є інтеграція України до SEPA. Цей документ зберігає основну ідею попереднього законопроєкту, але посилює його інституційну складову, зокрема, через запровадження прозорої процедури конкурсу на посаду очільника Держфінмоніторингу. Альтернативний варіант пропонує спочатку здійснити “перезавантаження” діяльності Держфінмоніторингу, а нові норми вводити вже після фактичного приєднання України до Європейського Союзу.
Цей документ також запроваджує нове поняття – “викривач у сфері запобігання та протидії легалізації доходів”. Такі особи отримували б гарантії захисту трудових прав: роботодавець не міг би їх звільнити за повідомлення про підозрілі фінансові операції. Водночас, експерти Головного науково-експертного управління Верховної Ради вказали на наявність певних суперечностей у положеннях законопроєкту.
Що означає SEPA для громадян України
Реформування системи фінансового нагляду тісно пов’язане з ширшою метою – приєднанням України до загальноєвропейської платіжної зони. Інтеграція до SEPA дозволить здійснювати транскордонні платежі в євро значно швидше, від кількох хвилин до одного дня, а також з меншими витратами. За оцінками експертів, бізнес та пересічні громадяни зможуть заощаджувати від 70 до 100 мільйонів євро щорічно на комісіях за банківські перекази.
Банківський фінансовий нагляд в Україні: поточний стан
Законодавчі дискусії навколо SEPA є не першим кроком у напрямку реформування системи фінансового нагляду в Україні. Уряд вже схвалив пакет проєктів змін до чинних законодавчих актів з метою приєднання до Єдиної зони платежів у євро. Відповідно до цих змін, українці та представники бізнесу отримають можливість здійснювати міжнародні перекази в євро оперативно, з мінімальними комісіями та за стандартизованими правилами. Більш детальну інформацію про формування цієї ініціативи можна знайти у матеріалі, присвяченому посиленню фінансового моніторингу та створенню реєстру рахунків.
У Верховній Раді було подано альтернативний законопроєкт №14327-1, який має на меті привести національне законодавство у відповідність до директив ЄС та критеріїв Європейської платіжної ради. Цей документ зберігає концептуальні засади основного законопроєкту, але посилює його інституційну структуру, зокрема, шляхом впровадження прозорого конкурсного відбору на посаду керівника Держфінмоніторингу та розширення інструментарію нагляду. Деталі щодо цього питання викладені в матеріалі про альтернативний законопроєкт щодо SEPA.