Фінмоніторинг Фото: Getty Images
Центральний банк зобов’язав фінансові установи посилено перевіряти імпортерів та компанії, що мають ознаки недійсності. Щодо механізмів фінансового моніторингу та причин, через які банк може заблокувати картку чи рахунок клієнта, раніше роз’яснювала юристка. Тепер регулятор розширив цю практику, окресливши специфічні схеми, які банки мають ідентифікувати ще на етапі відкриття рахунку. Йдеться про методики “скруток” та “зустрічних потоків”, що застосовуються для оптимізації податків та неправомірного відшкодування ПДВ. Особливу увагу пропонується звертати на новостворені компанії-імпортери та фірми-транзитери.
Фінмоніторинг Фото: Getty Images
Під час нагляду за банківською діяльністю, як зауважує Національний банк України, було виявлено, що резиденти проводять фінансові операції з ознаками неправдивості, використовуючи схеми “скруток” або “зустрічних потоків”. Деталі цих схем НБУ оприлюднив, посилаючись на типові дослідження Державної служби фінансового моніторингу.
За умови документального оформлення проходження певного виду продукції через ланцюг пов’язаних резидентів, відбувається її “трансформація” в інший вид товару. Це дозволяє штучно зменшити податкові зобов’язання або незаконно отримати відшкодування ПДВ з бюджету. Крім того, імпортована продукція, за яку резиденти переказують кошти за кордон, ймовірно, реалізується через мережу оптових та роздрібних продавців з великими обсягами неоприбуткованої готівки. Внаслідок цього здійснюються “схемні” операції з метою прихованого виведення коштів у готівку.
Регулятор зазначає, що до таких фіктивних схем переважно залучаються новостворені компанії-резиденти та/або ті, що протягом певного періоду фактично не займалися господарською діяльністю. Ці компанії мають характеристики фірм-оболонок. НБУ надав перелік ризикових ознак, за якими банки повинні ідентифікувати подібні компанії:
- обмежена кількість співробітників;
- незначний розмір статутного капіталу;
- єдина особа на посаді керівника та засновника;
- невідповідності у даних про кінцевого бенефіціарного власника;
- керівники юного або похилого віку;
- часті зміни керівників, власників, адрес, найменувань та видів діяльності без економічного обґрунтування;
- відсутність виробничих потужностей, складських приміщень або транспортних засобів для заявленої діяльності;
- використання спільних IP-адрес, телефонних номерів, електронної пошти або бухгалтерських послуг з іншими компаніями;
- взаємодія з великою кількістю новостворених компаній-контрагентів;
- низькі задекларовані доходи при багатомільйонних обігах коштів за рахунками;
- наявність відкритих кримінальних проваджень щодо учасників операцій або їхніх бенефіціарів;
- компанії-резиденти та їхні іноземні контрагенти не є виробниками продукції.
Посилено контроль на всіх етапах обслуговування
Банкам рекомендується застосовувати ризик-орієнтований підхід не лише при відкритті рахунку для нових клієнтів, а й протягом усього подальшого періоду обслуговування. Це означає, що навіть давні клієнти банків можуть бути піддані посиленій перевірці, якщо в їхніх транзакціях з’являться ознаки, схожі на схеми. Надалі Національний банк враховуватиме ретельність виконання цих рекомендацій фінансовими установами під час свого банківського нагляду.
Для звичайних клієнтів це означатиме, що фінансові установи ставитимуть більше запитань про джерела коштів та мету операцій, особливо щодо сум, пов’язаних із зовнішньоекономічною діяльністю. Компаніям, які підпадають під декілька з перелічених ризикових ознак, варто заздалегідь підготувати документальне обґрунтування реальної господарської діяльності.
Що раніше публікував “Інформатор” про фінмоніторинг
Раніше “Інформатор” повідомляв, що заблокований через фінмоніторинг рахунок можна розблокувати протягом тижня, дотримуючись чіткої покрокової інструкції. У матеріалі було висвітлено, які документи та пояснення банки найчастіше запитують у клієнтів і скільки часу зазвичай займає процес розблокування. Також ми інформували, що при отриманні запиту від банку щодо фінмоніторингу, важливо надавати коректні відповіді, щоб уникнути погіршення ситуації. Адвокат тоді надавав 17 конкретних рекомендацій щодо правильної комунікації з банком та уникнення помилок, щоб запобігти повторному блокуванню рахунку.