Українські банки посилили контроль за переказами між картками, і навіть звичайна побутова операція може стати причиною блокування рахунку. Фінмоніторинг перевіряє не лише великі суми, а й частоту переказів, типову поведінку клієнта та зв’язки між різними рахунками. Банки звертають увагу на суму й частоту операцій, відправника й отримувача коштів, а також на нетипову для людини фінансову активність. Якщо система фіксує підозрілу транзакцію, клієнту доведеться пояснити походження грошей документально. Ігнорувати запит банку в такій ситуації – найгірша тактика.
Про те, які саме перекази потрапляють у поле зору фінансових установ, розповіла юристка АО «Віннер Партнерс» Анастасія Руденко у виданні Finance.ua. За її даними, банк аналізує кілька ключових параметрів кожної операції.
Перш ніж звинуватити банк у надмірній підозрілості, варто розуміти, що саме він перевіряє в кожній транзакції. До уваги береться:
- сума та частота операцій;
- відправник і отримувач коштів;
- історія операцій за рахунком;
- типові для клієнта надходження та витрати;
- пристрої, з яких проводяться операції;
- нетипова для людини активність;
- зв’язки між різними рахунками та повторюваність переказів.
Якщо картку все ж заблокували, банк радять не ігнорувати. Спершу варто дізнатися в установі точний перелік транзакцій, що викликали підозру, скласти пояснювальну записку про економічну суть операцій і документально підтвердити походження коштів.
В Україні фінмоніторинг діє на двох рівнях. Первинний контроль проводять самі банки, страхові компанії та нотаріуси, а державний рівень забезпечує Державна служба фінансового моніторингу, підзвітна Кабінету Міністрів. Під обов’язковий контроль потрапляють операції на суму від 400 000 гривень, а якщо клієнт не може підтвердити походження коштів – поріг знижується до 30 000 гривень.
Підозру у банку можуть викликати не лише великі суми, а й регулярні перекази з картки на картку, часті операції з готівкою, платежі за кордон у ризикові юрисдикції та операції з криптовалютою. Головна причина блокування – невідповідність між офіційними доходами клієнта і сумами, що проходять через рахунок.
Раніше Інформатор повідомляв, що фінмоніторинг зсередини банківської системи пояснив віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління ГЛОБУС БАНКУ Сергій Мамедов. За його словами, автоматизовані алгоритми аналізують масив операцій і переносять на поглиблене вивчення ті, що виглядають нетипово, а вимоги до прозорості походження коштів в Україні лише зростатимуть.
Також ми писали про те, що робити, якщо банк надіслав запит про фінмоніторинг. Адвокат Дмитро Гарний, партнер компанії BusinessOcean, склав 17 практичних порад для клієнтів, серед яких – не ігнорувати запит, готувати детальну відповідь по суті операції та не намагатися просто перейти в інший банк.
Крім того, Інформатор писав, що процедура фінмоніторингу в банках складається з двох етапів – автоматизованого аналізу за сотнями ризик-індикаторів і подальшої ручної перевірки відділом комплаєнсу. Саме за її результатами вирішується, чи заморозити активи клієнта.