Іванна Смачило – очільниця Фонду державного майна України з 2024 року
В червні Фонд держмайна під проводом Іванни Смачило організував торги з відчуження держпідприємства “Укрбуд”. Спочатку лідерство отримала фірма “Петро Ойл Енд Кемікалс” грузинського підприємця Давіда Бежуашвілі, котра внесла 805 млн грн за Укрбуд. Проте Фонд держмайна відхилив переможця, передавши право придбання наступній за обсягом ставки в торгах компанії. Наразі фірма Бежуашвілі та компанія братів Астіонів з Дніпра і Марини Айаб з кола Максима Микитася змагаються в суді за актив.
18 червня пройшов аукціон з метою набуття 100% державної будівельної фірми “Укрбуд”. Його виграла компанія ТОВ “Петро Ойл Енд Кемікалс”, яка дала 805 млн 1 тис. грн – це в три рази більше, ніж стартова ціна.
Але Фонд держмайна (упорядник аукціону) через два тижні відмовився затверджувати рішення, за яким ця компанія стала кращою, і відхилив її. Привід – службова записка від Департаменту економічної безпеки ФДМУ. Законодавство про приватизацію передбачає, що не можуть виступати покупцями підсанкційні фізичні та юридичні особи та пов’язані з ними суб’єкти. СБУ має підозру, що грузинський бізнесмен Давід Бежуашвілі, котрий є власником “Петро Ойл Енд Кемікалс” (головний вид діяльності якої – виготовлення нафтопродуктів), поєднаний з підсанкційними росіянами.
З юридичної точки зору, такий мотив – досить “сумнівний”. Тим більше ані “Петро Ойл Енд Кемікалс”, ані Давід Бежуашвілі не перебувають в Україні під санкціями. А з ким саме вони нібито пов’язані з підсанкційних осіб – не розголошується (можливо, ця інформація є секретною).
Давід Бежуашвілі – господар найбільшого енергетичного холдингу Грузії Georgian Industrial Group та брат колишнього міністра закордонних справ Грузії Гели Бежуашвілі. Обидва свого часу здобували освіту в Києві, що могло вплинути на інтерес до українського ринку нерухомості. Більше 17 років був членом парламенту Грузії. Його бізнес-група діє в 12 сферах у різних державах – від енергетики й виробництва будівельних матеріалів до фармацевтики й освіти. Найбільший з активів групи в Україні – Херсонський морський торговельний порт – стоїть без діла після часткового руйнування росіянами в 2022-му.
Натомість право придбати Укрбуд перейшло до фірми ТОВ “Техно-Онлайн” Марини Айаб. Цю бізнес-леді пов’язують з колишнім керівником Укрбуду та ексдепутатом Максимом Микитасем. Ціна за держпідприємство – 805 млн грн (на тисячу менше, ніж суперник з грузинським корінням). Після того як право придбати Укрбуд отримала компанія Айаб, її головними власниками стали підприємці та колишні місцеві депутати з Дніпра Василь та Євген Астіони.
2 жовтня Фонд держмайна уклав угоду з ТОВ “Техно-Онлайн” на придбання Укрбуду після перевірки цієї фірми. До речі, у жовтні 2025 року, за відомостями аналітичної платформи YouControl, у компанії “Техно-Онлайн” співвласником став Олександр Менчак – депутат Броварської райради Київщини від ОПЗЖ – він зменшив частки Астіонів. Цікаво, що на іншу компанію братів Астіонів – ТОВ “Амалтея” Президент України Володимир Зеленський наклав санкції ще у 2024 році.
У ТОВ “Петро Ойл Енд Кемікалс” вважають, що Фонд держмайна повівся щодо них неправомірно. У липні 2025 року ТОВ “Петро Ойл Енд Кемікалс” подало позов до Господарського суду Києва проти Фонду держмайна України та ТОВ “Техно-Онлайн”. У ньому представники грузинського підприємця вимагають визнати торги недійсними, анулювати протокол про його проведення, а також зобов’язати Фонд держмайна під керівництвом Іванни Смачило укласти договір про купівлю Укрбуду саме з ТОВ “Петро Ойл Енд Кемікалс”.
Разом з тим, компанія “Петро Ойл енд Кемікалс”, як і її опоненти, внесла за участь в торгах 13 млн 132,3 тис. грн гарантійного платежу та 80 тис. грн реєстраційного внеску. 6 серпня Госпсуд Києва заборонив Фонду держмайна реалізовувати цей об’єкт і оформлювати документи про реалізацію.
20 серпня 2025 року Північний апеляційний суд ухвалив апеляцію від компанії братів Астіонів та витребував папери по справі з Госпсуду Києва. А 29 серпня відкрив апеляційне провадження від Фонду держмайна на постанову Госпсуду Києва.
6 листопада в Госпсуді Києва мав розпочатися розгляд справи по суті. Наступне засідання відбулося 18 грудня. У ньому оголосили перерву та призначили продовження на 15 січня 2026 року. А від ТОВ “Петро Ойл енд Кемікалс” суд вимагає на січневе засідання надати інформацію щодо їхніх взаємовідносин з підсанкційними особами зі списків СБУ та Фонду держмайна, що стало підставою для відмови.
І поки триває судова боротьба між двома “переможцями”, держкомпанія “Укрбуд” досі не продана, гроші ще не надійшли до бюджету, а майно (а там чимало площ у різних містах) не використовується підприємництвом. А незважаючи на забезпечення позову судом договір ФДМУ з ТОВ “Техно-Онлайн” Айаб, Астіонів та тепер ще й Менчака про викуп Укрбуду вже підписано.
Що відомо про відчуження Укрбуду
Компанія “Укрбуд” спеціалізується на проєктуванні промислових та цивільних об’єктів, будівельно-монтажних роботах, а також підготовці та перекваліфікації робітничих кадрів. До її структури входить 10 дочірніх підприємств, включно з проєктними інститутами та навчальними центрами. Реалізація активу може забезпечити подальший розвиток підготовки фахівців для будівельної галузі.
У 2010-2016 роках Укрбудом керував Максим Микитась. В останні роки компанія перебувала у заблокованому стані. А використання бренду державного “Укрбуду” компанією Микитася “Укрбуд девелопмент” та покинуті нею недобудови у Києві негативно вплинули на репутацію державної компанії, котра не мала нічого спільного з приватною. Головний прибуток державний “Укрбуд” отримує від здачі нерухомості в оренду, хоча повноцінно може брати участь у відновленні країни.
На початку 2023 року Фонд держмайна отримав в управління Укрбуд, як актив, що не підлягає приватизації. У жовтні 2023 року Укрбуд оголосила про відновлення діяльності. У планах компанії – реформи й ребрендинг. Однак про реформи не було оголошено.
У 2024 році Кабмін виставив Укрбуд на приватизацію. Торги планували на грудень 2024 року, але відбулися вони через ще пів року.
Об’єкт приватизації (статутний капітал державного Укрбуду) включає 88 будівель, споруд та нежитлових приміщень, а також 17 земельних наділів. У Києві компанія має 19 об’єктів загальною площею 27 158,9 кв. м, а також володіє нерухомістю у Львові, Харкові, Одесі та Дніпрі. Частина лотів поєднує кілька об’єктів, що збільшує їхню вартість. Покупець зобов’язаний зберегти головні види діяльності компанії, протягом шести місяців сплатити її борги із заробітної плати та перед бюджетом і не звільняти співробітників тощо.