Бухгалтер Фото: Getty images
Чи зобов’язаний ФОП-бухгалтер, який надає послуги зі складання звітності, інформувати Держфінмоніторинг, коли йому стане відомо про потенційне порушення податкового законодавства з боку клієнта (зокрема, значні розбіжності між банківськими виписками та декларацією, що можуть вплинути на можливість перебування на спрощеній системі оподаткування), і яку відповідальність може нести бухгалтер у разі подання звітності на основі неповних або спотворених даних від клієнта? Таке питання надійшло до сервісу «Особистий Консультант», експерти сервісу 7eminar надали вичерпну відповідь.
Гроші Фото: Інформатор
Бухгалтеру варто офіційно (письмово) сповістити клієнта про виявлені розбіжності та необхідність включення всіх доходів до звітності, посилаючись на п. 44.1 Податкового кодексу України, який забороняє формування звітності на основі непідтверджених даних. Так, ФОП, що надає бухгалтерські послуги, зобов’язаний повідомити про таку ситуацію Держфінмоніторинг, оскільки він є суб’єктом первинного фінансового моніторингу (далі – СПФМ). Приховування доходів задля штучного перебування на спрощеній системі оподаткування має ознаки ухилення від сплати податків, що є підставою для звітування про підозрілу операцію.
Обов’язки для ФОП-бухгалтера практично ідентичні таким, як і для інших СПФМ. Ці обов’язки передусім передбачає ст. 8 Закону України від 06.12.2019 №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон №361) та деталізує Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство фінансів України, затверджене наказом Мінфіну від 07.06.2024 №282.
Операція вважається підозрілою, якщо суб’єкт має підозру або достатні підстави для підозри, що вона є результатом злочинної діяльності (ч. 1 ст. 20 Закону №361). Так, ухилення від сплати податків є кримінальним правопорушенням згідно зі статтею 212 Кримінального кодексу України. Оскільки розбіжність між банківською випискою та даними РРО вказує на приховування реального доходу з метою уникнення переходу на загальну систему оподаткування (де податкове навантаження вище), така діяльність підпадає під критерії підозрілої.
Для СПФМ встановлено окрему відповідальність, передбачену ч. 3 ст. 32 Закону №361. У разі невиконання (неналежного виконання) СПФМ (його уповноваженою (посадовою) особою) вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, до нього адекватно вчиненому порушенню протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення, застосовуються такі заходи впливу, зокрема, штраф. За неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання спеціально уповноваженому органу недостовірної інформації у випадках, передбачених законодавством – до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 000 грн) (згідно з ч. 5 ст. 32 Закону №361).
Як повідомляв Інформатор, з 1 січня 2026 року Міністерство фінансів України запроваджує новий формат взаємодії із суб’єктами первинного фінансового моніторингу (СПФМ). Відтепер річна звітність подаватиметься виключно онлайн, а терміни її подання будуть продовжені. Про це 6 січня повідомили в Міністерстві фінансів. Такі зміни є частиною послідовної політики Мінфіну щодо цифровізації державних послуг, зменшення адміністративного навантаження на бізнес та підвищення якості звітних даних.