Голова Державної служби фінансового моніторингу України Філіп Пронін
Для того, щоб бізнес отримував значні обсяги готівки, застосовуються схеми прихованої конвертації. Це механізми «скруток» та «зустрічних потоків», до яких залучаються реально функціонуючі гуртові та роздрібні продавці тютюнових виробів, спиртних напоїв та продуктів харчування, котрі можуть мати неучитану готівку. Також до таких схем залучаються компанії, що займаються імпортом вживаних автомобілів та комплектуючих з наступним продажем населенню за готівку. Про це повідомив очільник Державної служби фінансового моніторингу України Філіп Пронін.
“Якщо ми говоримо про переведення коштів у готівку через банківську систему, то найчастіше застосовуються схеми обготівковування через підконтрольні групи фізичних осіб-підприємців або приватних осіб. Як правило, використовується схема поділу сум на дрібні платежі, аби уникнути фінансового контролю, та залучаються «дропи» для конвертації готівки”, – зазначає Філіп Пронін.
За його словами, операції з готівкою все частіше замінюються цифровими активами, а фінансові потоки, що проходять через треті країни та децентралізовані платформи, значно ускладнюють їх відстеження.
“Наприклад, один із виявлених способів прихованої конвертації виглядає наступним чином. На рахунки групи компаній надходять кошти від великої кількості підприємств, ФОПів та приватних осіб з різними призначеннями платежів — за тютюнові вироби, будівельні матеріали, надані послуги, позики чи фінансову підтримку. Далі ці кошти транзитом перераховуються іншій групі компаній, нібито як оплата за тютюнові вироби. Ці підприємства працюють у сфері оптово-роздрібної торгівлі і мають широку мережу реалізації за готівку. Це надає можливість маніпулювати обсягами продажу на папері та отримувати значні суми неучитаної готівки”, – розповідає Філіп Пронін.
Як зазначає чиновник, компанії-посередники мають типові ознаки фіктивності: не мають виробничих чи складських приміщень, активів для ведення заявленої діяльності або дозволів на торгівлю тютюновими виробами. Кошти через їхні рахунки проходять транзитом із мінімальними залишками.
“По суті, така схема використовується для приховування частини прибутків та конвертації безготівкових коштів у неучитану готівку через механізм так званої «скрутки» товарів. До речі, у 2025 році нами було передано до правоохоронних органів 118 матеріалів на суму майже 70 мільярдів гривень з підозрою у відмиванні коштів”, – говорить Філіп Пронін.
Як інформував Інформатор, найбільш недооціненою загрозою фінансовій стабільності України сьогодні є формування паралельної тіньової фінансової інфраструктури, що функціонує під прикриттям законного бізнесу. Це вже не поодинокі злочини, а сталі мережі, котрі використовують ФОПів, транзитні компанії, неприбуткові організації та цифрові активи для системного відмивання коштів. Про це заявив голова Державної служби фінансового моніторингу України Філіп Пронін.