Харківський національний університет повітряних сил імені Івана Кожедуба судиться з українським військовим від 2022 року. Чоловік замість навчання пішов захищати Україну на війну з агресором, а університет вимагає з нього понад 526 тисяч гривень. Судова справа ще триває, а судді, за словами адвоката, порушують законодавчі процедури.
Історія розпочалася у 2022 році, коли університет подав позов. Харківський окружний адміністративний суд 16 лютого 2023 року ухвалив рішення, згідно з яким військовий має сплатити понад 526 тисяч гривень за навчання та своє утримання на користь університету повітряних сил в інтересах Міноборони. Ця сума складається з:
- 467 524 грн — грошове забезпечення;
- 34 409 грн — продовольче забезпечення (харчування);
- 11 347 грн — медичні витрати;
- 13 061 грн — оплата комунальних послуг та електроенергії (до дня виключення зі складу університету, а не до моменту подання рапорту про добровільне звільнення).
У серпні 2021 року між університетом та військовослужбовцем був укладений контракт на проходження військової служби та навчання терміном на один рік. Однак у 2022 році, за день до закінчення контракту, його було розірвано начальником університету, а курсанта виключили зі складу особового складу.
Звільнення відбулося за результатами засідання вченої ради Харківського університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба (ХНУПС). У травні 2022 року курсант подав рапорт начальнику університету з проханням добровільно відрахувати його з ХНУПС. Представники університету наголошували в суді, що, відповідно до умов договору, курсант зобов’язаний відшкодувати університету витрати на себе у разі дострокового розірвання договору.
Втім, курсант звільнився, оскільки несе військову службу та захищає державу від агресії РФ, і досі залишається військовослужбовцем.
Адвокат оскаржив рішення в Другому апеляційному адміністративному суді. Військовий стверджував, що контракт було розірвано за його ініціативою, тобто не через порушення умов, а через його вільне волевиявлення. Навчальний план чи умови контракту не були порушені, дисциплінарних стягнень не було. Однак постановою від 21.11.2023 апеляційну скаргу військового залишено без задоволення, а рішення суду про стягнення коштів на користь університету — без змін.
Майже через чотири роки, постановою Верховного Суду від 12.02.2026, постанову Другого апеляційного адмінсуду від 21 листопада 2023 року було скасовано. Справу направлено на новий розгляд до апеляційного суду.
На засіданні Другого апеляційного адміністративного суду 23.06.2026 року, за інформацією адвоката військового, були присутні представники громадськості та військові у формі, які прийшли підтримати захисника держави, якому намагаються накласти понад півмільйона гривень витрат за те, що він пішов захищати країну замість навчання.
Постановою Другого апеляційного адмінсуду від 23.06.2026 року, яку винесла колегія суддів на чолі з Владиславом Катуновим за участю Зої Подобайло та Ігоря Ральченка, було вирішено задовольнити адміністративний позов про відшкодування витрат, пов’язаних з утриманням під час навчання. Рішення суду першої інстанції від 16.02.2023 року скасували, але ухвалили нову постанову, яка фактично не відрізняється від попередньої: знову вирішили стягнути з військового на користь ХНУПС понад 526 тисяч гривень.
У суді військовослужбовець, зокрема, зазначав, що не харчувався в університеті та не проживав у гуртожитку весь час, за який університет вимагає кошти. Однак це не стало перепоною для суддів, які повністю підтримали вимоги закладу освіти. Висновки про необхідність стягнення понад 526 тисяч гривень були зроблені “на основі аналізу судом довідки-розрахунку” від університету, в правдивості якої апеляційний суд не сумнівався, а вимоги якої підтримав ще Харківський окружний адмінсуд у 2023 році.
Як зазначив адвокат, постанову прийняв той самий суддя, що й розглядав справу минулого року (хоча й під іншим номером). Тоді справа стосувалася зупинення виконавчого провадження, а не стягнення коштів за навчання, хоча учасники процесу були ті самі.
Адвокат наголосив, що під час розгляду справи у Другому адміністративному апеляційному суді, на його думку, спостерігалося упереджене та необ’єктивне ставлення до його клієнта як військового та до нього самого. Це стало причиною двох заяв про відвід судді Владислава Катунова, які були відхилені іншими суддями. Сам суддя не взяв самовідводу і відмовив у відводі. Адвокат вважає, що суддя мав взяти самовідвід, адже повторний розгляд справи тим самим суддею суперечить правилам, прописаним у статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України.
Наразі, за інформацією від адвоката військовослужбовця, було подано касаційну скаргу до Верховного Суду України. Там буде оскаржено постанову від 23.06.2026 року, зважаючи на порушення закону під час розгляду справи та відмову у задоволенні численних клопотань адвоката.
Справа вже у Верховному суді, але її розгляд потрапив до того ж судді Володимира Соколова, який розглядав цю справу в лютому 2026 року. За інформацією адвоката, суддя не взяв самовідвід. Згідно зі статтею 37 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в її новому розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Тобто, цей суддя не має права повторно розглядати цю справу.
Однак адвокат та захисник України чекають на справедливе остаточне рішення та постанову Верховного Суду у справі, яка триває з 2022 року.