Громадянка внаслідок зловмисного дзвінка від Київстар позбулася з рахунків ПриватБанку грошових коштів на суму 236 506 гривень. Жінка прийняла виклик від нібито представника Київстар і здійснила певні маніпуляції. Згодом вона виявила зникнення грошей з рахунків ПриватБанку в обсязі 236 506 гривень. Про це зазначено в постанові Соснівського районного суду міста Черкаси, оприлюдненій 23 грудня 2025 року. 08.10.2024 року на мобільний номер жінки подзвонила невідома особа, яка назвалася працівником компанії «Київстар», заявивши про несправності з телефоном і попередивши, що на її номер надійде повідомлення, в якому буде код, і цей код необхідно продиктувати, що і було нею виконано, після чого телефоном вона не користувалася. Згодом з’ясувалося, що її мобільний номер не активний. Відразу ж звернулася з цього питання до компанії «Київстар» (з телефонного номера свого чоловіка), де повідомили, що її мобільний номер заблоковано у зв’язку із шахрайським вторгненням, і їй необхідно з документом, що засвідчує особу, приїхати до компанії. Вже прибувши особисто з паспортом до компанії «Київстар», дізналася, що на відновлення її мобільного номера потрібно від 1 до 14 діб. Миттєво запідозривши, що злочинний злам мобільного номера (який є також фінансовим номером в АТ КБ «ПриватБанк») може призвести до зловмисних дій і з картковими рахунками, зателефонувала на гарячу лінію АТ КБ «ПриватБанк» (3700) з вимогою заблокувати її картки. Після чого звернулася до правоохоронних органів із заявою про скоєне відносно неї кримінальне правопорушення, яка була зареєстрована, і відомості про кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. Її залучено до участі в кримінальному провадженні в якості потерпілої сторони.
“На фінансовий номер телефону позивачки, за яким вона обслуговується в АТ КБ “ПриватБанк”, в період списання грошей надходив дзвінок від неідентифікованої особи, яка відрекомендувалася співробітником компанії «Київстар», повідомивши про проблеми з телефоном позивача та попередивши, що на її номер надійде повідомлення, в якому буде код, і цей код потрібно продиктувати, що і було здійснено позивачкою. Для підтвердження зазначеної інформації службою безпеки АТ КБ “ПриватБанк було проведено службову перевірку, в ході якої з’ясовано, зокрема: дані на клієнта, підтвердження переказів на картки іншого банку, деблокування карток доступу до Приват-24 у зв’язку з використанням з іншого мобільного пристрою, з метою ідентифікації позивачка повідомляла інформацію про дату народження, місце народження, місце проживання, місце отримання заробітної плати, дату народження чоловіка. Змін ПІН-коду карток по клієнту станом на 08.10.2024 року не зафіксовано. В даному випадку, позивачем не надано жодних доказів винесення вироку чи іншого судового рішення, яке набрало законної чинності, щодо незаконного заволодіння вказаними коштами та проведення інших незаконних операцій, на які вона посилається. Позивачка своїми діями (бездіяльністю) сприяла неправомірному застосуванню персональної інформації, яка надає можливість ініціювати платіжні операції, і подальшому одержанню грошових коштів, у зв`язку з чим Банк не несе відповідальності за проведені операції”, – заявили у ПриватБанку.
Яким було рішення суду?
Позов жінки частково задовольнили. З акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на її користь буде стягнуто 236 506 гривень. Усі її обов’язки перед фінансовою установою з погашення кредитної заборгованості, що виникли внаслідок несанкціонованих операцій по рахунку, проведених у період часу з 08.10.2024 року по 09.10.2024 року, визнали припиненими. Також на її користь з фінансової установи в рахунок відшкодування моральної шкоди буде стягнуто 2 тисячі гривень.
“Операторка відповідача, отримавши невірну відповідь від особи на питання про місце народження клієнтки (особа відповіла – м. Черкаси), а вірною є – с. Дятловичі, Лунінецького району, Брестської області, виконала розблокування акаунту клієнтки/позивачки в Приват-24, після чого було здійснено несанкціоноване списання грошей з рахунків позивачки, в тому числі кредитних коштів. Було списано кошти в розмірі 236 303 гривень. Також, під час розмови оператором АТ КБ «ПриватБанку» з особою, яка представилася позивачкою. Відповідачем було обрано для перевірки даних та ідентифікації позивачки, прості запитання, такі як: прізвище ім’я та по батькові позивачки, її дата народження, місце проживання та місце роботи. В даному випадку, суд згоден з позицією позивача про те, що ці запитання є у вільному доступі в мережі інтернет. Доступ до цієї інформації зловмисники можуть отримувати з відкритих джерел, зокрема з декларацій з Єдиного державного реєстру декларацій НАЗК, оскільки позивачка є державним службовцем і кожного року подає декларацію, в якій вказується: прізвище ім’я та по батькові позивачки, її дата народження, місце проживання та місце роботи, дату народження чоловіка. Крім того, з інших відкритих та публічних баз даних, таких як Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, є зазначена інформація про позивачку та її чоловіка. Натомість жоден оператор відповідача АТ КБ «ПриватБанку» під час спілкування 08.10.2024 року з особою не запитав інформацію, яку знає тільки позивачка, а саме «кодове слово-дівоче прізвище матері позивачки», яке позивачка вказала при оформленні банківської картки у відділенні АТ КБ “ПриватБанк”. Саме дане кодове слово було встановлено для ідентифікації позивачки під час звернення до банку з метою проведення операцій та захисту її грошей та рахунків. З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачка не вчиняла жодних дій для сприяння шахрайському списанню грошей з її карток, не здійснювала жодних дій та не розголошувала інформацію, що могли б сприяти доступу третіх осіб до банківської інформації позивачки”, – підкреслив суд.