Клієнт “Ощадбанку” позбувся грошей з карткового рахунку на суму 20 610 гривень
Чоловікові зателефонував зловмисник, який видавав себе за працівника “Ощадбанку”, з проханням виконати авторизацію в застосунку “Ощад24”. Пізніше він виявив пропажу грошей з картки в розмірі 20 610 гривень. Про це йдеться в ухвалі Тростянецького районного суду Сумської області, оприлюдненій 21 січня 2026 року.
28.05.2025 року на телефонний номер чоловіка надійшов виклик, невідома особа назвалася представником АТ «Ощадбанк» та повідомила про потребу провести авторизацію в застосунку «Ощад24», для чого необхідно надати 4-значний код, що прийде у вигляді текстового повідомлення, що він і зробив. Через термінал та філію дізнався, що з його картрахунку було здійснено платіжні операції на суму 20 255 гривень, потім 355 гривень. Звернувся до відділку поліції з повідомленням про викрадення грошових коштів з банківської картки, після чого було розпочато кримінальне провадження.
Ощадбанк подав клопотання, в якому вказав, що не визнає позовні вимоги в повному обсязі. Згідно з відомостями автоматизованої системи АТ “Ощадбанк” 28.05.2025 року через систему дистанційного банківського обслуговування «Ощад 24/7» по картковому рахунку чоловіка відбулися успішні операції з перерахування грошей (спірні операції) на суму 20 250 гривень, 350 гривень на картку іншого банку. Відповідно до пункту 17.3.8. ДКБО банк не несе відповідальність за наслідки операцій в системі ДБО, здійснених із застосуванням облікового запису клієнта, відповідальність за такі операції несе особисто клієнт, а не банк, та зазначив, що вхід до системи дистанційного банківського обслуговування «Ощад 24/7» та операції з переказу грошей виконані належним чином, що можливо лише за наявності інформації для реєстрації в мобільному застосунку, яка відправлялася на фінансовий телефон клієнта, та реквізитів облікового запису, які були відомі виключно йому.
Яке рішення виніс суд?
Суд відхилив позов чоловіка. Він розголосив код доступу до мобільного застосунку Ощад 24/7, який надійшов на його фінансовий номер.
“Код доступу до мобільного застосунку Ощад 24/7, відправлений на фінансовий номер, були розголошені саме власником рахунку. Це підтверджується історією викликів та повідомлень за його фінансовим номером і не заперечується самим позивачем. Який зазначає, що повідомив незнайомій особі, яка представилася працівником АТ «Ощадбанк», 4-значний код, що надійшов у вигляді смс-повідомлення. Окрім цього, зі слів позивача можна зрозуміти, що відразу після розголошення інформації до служби технічної підтримки банку він також не звернувся одразу, а лише після виявлення втрати грошей під час використання терміналу. Лише згодом позивач повідомив про цей факт банк та звернувся до правоохоронних органів. Розмова між клієнтом та невідомою особою, яка зателефонувала з номера, тривала 5 хвилин 50 секунд. Тобто тривала під час надсилання SMS-повідомлень від OSCHADBANK і до завершення останнього переказу. Тобто перерахування грошей було можливим внаслідок дій клієнта, який передав невідомій особі інформацію, що не підлягала передачі. Із проханням про анулювання несанкціонованих ним операцій зі списання грошей безпосередньо після їх проведення клієнт до банку не звертався. Позивачем не доведено, що кошти перераховані без його згоди, не за його особистим розпорядженням. Встановлено послідовність обміну викликами та повідомленнями, а також зміст повідомлень банку, без розголошення яких доступ до грошей через мобільний додаток був би неможливим. Заяви позивача на те, що він вважав, що спілкується з представником банку, нічим не обґрунтовані. Дзвінок здійснювався не з офіційного номера банку, у змісті повідомлень банк наголошував на неприпустимості їх розголошення. Саме користувач карткового рахунку, своїми діями, сприяв у доступі до відомостей мобільного додатку. Таким чином, суд доходить до висновку про відхилення позовних вимог у повному обсязі”, – підкреслив суд.