Клієнтка позивається до ПриватБанку щодо визнання кредитного договору недійсним
Жінка прагне домогтися визнання недійним кредиту на суму 565 тисяч гривень. Вона виявила приховані комісії та списання коштів з рахунку в додатку Приват-24. Про це свідчить рішення Печерського районного суду міста Києва, оприлюднене 9 березня 2026 року.
11.06.2018 року громадянка звернулася до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» для отримання банківських послуг, підписавши заяву без номера від 11.06.2018 року. 05.07.2021 року вона уклала угоду про кредит, згідно з якою отримала 565 тисяч гривень, перерахованих на її рахунок, з терміном повернення до 03.07.2026 року. Вона стверджує, що, незважаючи на виконання своїх обов’язків, з її рахунку були зняті кошти. Зокрема, 22.11.2022 року банк ініціював позов до Дніпровського районного суду міста Києва про стягнення з неї коштів за кредитним договором. 9 лютого 2023 року Дніпровський районний суд міста Києва ухвалив рішення у справі № 755/12687/22, задовольнивши позов АТ КБ «ПриватБанк» щодо стягнення з неї 482 344 гривень. Вона належним чином виконала це рішення. Проте, банк знову подав позов до Дніпровського районного суду міста Києва про стягнення з неї заборгованості, спираючись на заяву від 11.06.2018 року, не надавши належного обґрунтування та розрахунку вказаної заборгованості. У зв’язку з цим, вона виявила в мобільному додатку Приват-24, що не по всіх картках відображаються нарахування, зокрема, виявлені приховані комісії та списання з банківського рахунку, що потребує призначення судової економічної експертизи та отримання від АТ КБ «ПриватБанк» усіх розрахунків стосовно неї з 11.06.2018 року. Відтак, вона звернулася до суду, вважаючи, що існують підстави для визнання недійсними заяви без номера від 11 червня 2018 року та кредитного договору від 05.07.2021 року, посилаючись на те, що при їх укладанні банк не дотримався вимог Закону України «Про захист прав споживачів».
21.02.2024 року представник АТ КБ “ПриватБанк” подав клопотання про застосування строків позовної давності. Також, 21.02.2024 року було подано клопотання про долучення доказів та пояснень по справі, де зазначено, що жінка звернулася до АТ КБ “ПриватБанк” з метою отримання банківських послуг, підписавши власноруч анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг № б/н від 12.09.2008 року, а також анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг № б/н від 11.01.2013 року, використовуючи кредитну картку “Універсальна”. 18.09.2018 року та 05.10.2018 року вона підписала дві довідки про умови договору споживчого кредиту, згідно з якими, ознайомившись з умовами та правилами надання банківських послуг, висловила бажання оформити на своє ім’я платіжну кредитну картку “Кредитка”MasterCardWorldElite”, на підставі якої їй було відкрито картку-рахунок з усіма істотними умовами нарахування відсотків, комісії, пені та штрафів. Починаючи з 01.10.2019 року, на вказану картку було встановлено кредитний ліміт у розмірі 100 тисяч гривень. Крім того, 11.06.2019 року нею було додатково підписано три анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до власноруч підписаних заявок на актуалізацію даних по преміальній картці від 06.11.2018 року, 05.10.2018 року їй було видано банківську картку з кредитним лімітом 100 тисяч гривень, якою вона користувалася для розрахунків та здійснення покупок. Додатково, 18.09.2018 року та 05.10.2018 року довідки про умови кредитування, та анкети-заяви від 11.06.2019 року та правила надання банківських послуг були підписані нею з використанням простого електронного цифрового підпису. Отже, під час підписання заяви та кредитного договору вона була ознайомлена з умовами та правилами надання банківських послуг і погодилася з ними. Протягом 2-х років з моменту укладення договору у неї не виникало питань щодо його розірвання або зміни умов. Таким чином, сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов на момент укладення кредитного договору. Також, її вимоги про визнання недійсним кредитного договору від 05.07.2021 року, за яким вона отримала 565 тисяч гривень, свідчать про те, що перед укладенням договору вона ознайомилася з умовами кредитування, про що свідчить її підпис у паспорті споживчого кредиту, а також, що між сторонами було узгоджено та підписано графік платежів. Відтак, зазначені обставини щодо існування договірних відносин та наявності заборгованості були встановлені рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 9 лютого 2023 року у справі №755/12687/22 за позовом АТ КБ “ПриватБанк” до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором від 05.07.2021 року. З урахуванням вищезазначеного, банк просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Яке рішення ухвалив суд?
Суд відхилив позовні вимоги жінки. Її аргументи щодо недійсності заяви та кредитного договору були визнані необґрунтованими.
“Позивачка не скористалася своїм правом споживача на односторонню відмову від укладеного кредитного договору, тобто від користування кредитними коштами протягом чотирнадцяти днів з моменту отримання копії примірника договору. Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позивачка ознайомилася з умовами договору та погодилася на них. Будучи повнолітньою та дієздатною особою, позивачка повністю усвідомлювала взяті на себе зобов’язання та наслідки їх невиконання. Таким чином, між сторонами були здійснені всі необхідні дії для набуття, припинення або зміни цивільних прав та обов’язків, що, відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, вказує на укладення двостороннього кредитного договору. Отже, посилання позивачки на те, що вона належним чином не була ознайомлена з умовами кредитування, відсутність графіку погашення заборгованості, відсутність можливості перевірки розрахунків, є необґрунтованими та не свідчать про порушення законодавства з боку відповідача. Крім того, існування договірних відносин та наявності заборгованості було встановлено рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 9 лютого 2023 року у справі №755/12687/22 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором від 05.07.2021 року, яке, як стверджує позивачка, вона виконала. З урахуванням зазначеного, умови кредитування та його укладення вже були предметом розгляду, тому доводи позивачки у цій позовній заяві зводяться до незгоди з заборгованістю, яку, як вона стверджує, вже сплатила, у зв’язку з ухваленим судовим рішенням. Тобто, з 2021 року позивачка не заперечувала справедливість умов кредитного договору чи порушення її прав, зокрема чинного законодавства, а виконання рішення суду лише підтверджує зазначене. Це стосується і заяви без номера від 11 червня 2018 року, оскільки підпис позивачки свідчить про її згоду на укладення договору саме в такій формі та ознайомлення відповідача з умовами договору та тарифами. Таким чином, суд дійшов висновку, що доводи позивачки щодо недійсності заяви та кредитного договору є необґрунтованими”, – наголосив суд.