Клієнтка внаслідок шахрайського виклику, що нібито надійшов від ПриватБанку, втратила з особистих рахунків грошові кошти в сумі 123 399 гривень
Жінка отримала оманливий дзвінок від псевдопрацівника ПриватБанку з проханням підтвердити вхід у додаток Приват-24, що було нею виконано. Пізніше вона побачила зняття коштів з карток на суму 123 399 гривень. Про це повідомляється у постанові Шевченківського районного суду міста Полтави, оприлюдненій 25 лютого 2026 року.
17.07.2025 року жінка зверталася до філії АТ КБ «ПриватБанк» у зв’язку з припиненням можливості проведення операцій по розрахунковому рахунку. 19.07.2025 року їй на телефонний номер подзвонила невідома особа, яка назвалася співробітником сервісної служби АТ КБ «ПриватБанк». Згодом, дана особа в телефонній розмові вказала, що вона зверталася 17.07.2025 року до відділення щодо блокування операцій за розрахунковим рахунком та спитала «чи все добре?». Потім, повідомила, що сервісна служба банку проводить ідентифікацію інформації та попросила підтвердити вхід до додатку Приват-24, після чого, розмова по телефону закінчилася, внаслідок надходження виклику від банку про підтвердження входу, вона здійснила підтвердження. Згодом, невідома особа, яка назвалася представником банку, повторно зателефонувала та вказала, що їй необхідно прийти до будь-якого банкомата АТ КБ «ПриватБанк» та активувати картку – шляхом перевірки балансу, після чого почекати 2-3 дні. Через 30-40 хвилин після завершення вказаної розмови по телефону змогла скористатися банкоматом та зробила дії, вказані невідомою особою. Через годину після здійснення вказаних дій спробувала зайти до додатку Приват-24, але спроби входу виявилися безуспішними та фінансовий номер телефону, який їй належить та завжди належав, не було ідентифіковано. 23.07.2025 року звернулась до філії АТ КБ «ПриватБанк» під час якого повідомила працівнику про неможливість зайти до додатку Приват-24. Працівник повідомив, що на її сторінці в системі Приват-24 прикріплений інший фінансовий номер телефону, однак, такий номер не має жодного відношення до неї. Працівник АТ КБ «ПриватБанк» змінив фінансовий номер телефону на сторінці в системі Приват-24 з невідомого номеру, який не має жодного відношення до неї, на номер, який належить та завжди належав клієнтці. Під час зміни фінансового номеру телефону у відділенні АТ КБ «ПриватБанк» виявилося, що на сторінці в системі Приват-24 є невідома картка Універсальна GOLD, яка нею не відкривалася, та дозволу на відкриття якої не надавалось. Після виходу з відділення АТ КБ «ПриватБанк», зайшла в додаток Приват-24 та помітила, що без її згоди з карткових рахунків в АТ КБ «ПриватБанк» були проведені операції на суму 17 500 гривень, на суму 6 тисяч гривень та з кредитної картки Універсальна GOLD, яка нею не відкривалась в сумі 99 899 гривень. 23.07.2025 року звернулася до поліції з повідомленням про скоєння кримінального правопорушення. 24.07.2025 року слідчим відділу поліції за її заявою від 23.07.2025 року було внесено відомості про те, що невідома особа, шляхом обману, заволоділа грошовими коштами, які були зняті без згоди з її карток в АТ КБ «ПриватБанк» на суму 17 500 гривень, 6 тисяч гривень та 99 899 гривень, внесені до ЄРДР за попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення: ч. 4 ст. 190 КК України.
“Відповідно до листа АТ КБ «ПриватБанк» від 19.09.2025 року, банком було проведено службову перевірку, за підсумками якої встановлено наступне. Спірні платіжні операції були здійснені шляхом формування платежів в системі віддаленого обслуговування клієнтів Internet Banking Приват-24. Вхід в Приват-24 був здійснений під ідентифікацією клієнта з нетипового пристрою. Згодом було здійснено зміну логіну та паролю. Вказані дії можливо було здійснити тільки за допомогою використання фінансового номеру телефону та іншої приватної інформації клієнта. Також банком було ініційовано проведення претензійної роботи за заявками №3460183, 3460182 згідно з правилами Міжнародної платіжної системи MasterCard з приводу оскарження операцій, проведених з використанням платіжної картки. За підсумками проведення претензійної роботи, на жаль, було отримано відмову. Позивачу рекомендували подати заяву про скоєння кримінального правопорушення до правоохоронних органів”, – зазначається у матеріалах справи.
Яке рішення ухвалив суд?
Суд частково задовольнив позов жінки. З акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на її користь стягнуть кошти у розмірі 23 500 гривень. У задоволенні інших вимог їй відмовили.
“Беручи до уваги наведені норми права та встановлені обставини, суд вважає, що банк не надав належних та допустимих доказів сприяння позивачки втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, що надає змогу ініціювати платіжні операції. Факт звернення до банку щодо неправомірних транзакцій та звернення до правоохоронних органів з приводу скоєних шахрайських дій свідчать про те, що у неї дійсно була відсутня згода на здійснення банківських операцій 19.07.2025 року. Суд бере до уваги нерівне положення сторін у зазначених договірних відносинах, що є споживчими за своєю юридичною природою. При цьому юридичні та фактичні можливості з доведення обставин справи належать переважно банку. Відповідачем не спростовано обставини, викладені позивачем. Заслуговують на увагу аргументи позивача щодо неправомірності платіжних операцій від 19.07.2025 року. Тому підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з банку на користь позивачки коштів у розмірі 23 500 гривень, знятих внаслідок несанкціонованих платіжних операцій. Варто зазначити, що сама по собі відсутність вироку у кримінальній справі за фактом незаконного заволодіння невідомими особами коштами із використанням карткових рахунків, відкритих на її ім’я, не є приводом для відмови у задоволенні позову. Щодо вимог про анулювання нарахованої АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитною карткою Універсальна GOLD за використання використаного кредитного ліміту у розмірі 99 899 гривень, то такі вимоги задоволенню не підлягають з причин вибору неефективного способу захисту порушеного права. Так, відповідно до листа АТ КБ «ПриватБанк» від 19.09.2025 року між сторонами було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого клієнтка отримала кредит у формі встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 100 тисяч гривень. Договір було укладено шляхом підписання заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, розміщених на офіційному сайті банку в мережі інтернет, на підставі ст. 634 Цивільного кодексу України. Станом на поточну дату за договором обліковується заборгованість. Відповідно до позову, укладення цього кредитного договору позивачка не ініціювала, що виключає проведення операцій за таким договором і неможливість відновлення залишку кредитних коштів на рахунку. Суд вважає, що належним способом захисту у цьому випадку є звернення з позовом про визнання відсутності права вимоги в особи, що вважає себе кредитором, і відсутності відповідного обов’язку особи-боржника у відповідних правовідносинах. Такий спосіб захисту є запобіжним і спрямований на усунення правової невизначеності. Тобто, відповідне судове рішення має забезпечити, щоб обидві сторони правовідносин могли у майбутньому знати про права одна одної та діяти, не порушуючи їх. З огляду на викладене її позовні вимоги підлягають задоволенню частково”, – підкреслив суд.