ПриватБанк домагається стягнення з громадянина боргу за позикою у сумі 88 766 гривень
Громадянин має кредитну заборгованість перед ПриватБанком у розмірі 88 766 гривень. Проте він не квапиться її сплачувати, тому банківська установа вимагає примусово повернути кошти. Про це зазначено в ухвалі Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області, оприлюдненій 2 січня 2026 року.
28.02.2023 року громадянин ознайомився з умовами кредитування та завізував паспорт позики, а також цього дня підписав згоду про приєднання до умов і правил надання банківських послуг та погодив такі умови: вид позики та обсяг кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200 тисяч гривень; вид кредитної картки: картка «Універсальна»; термін кредитування: 12 місяців з можливістю продовження; відсоткова ставка, відсотків річних: 42,0%; кількість і обсяг платежів, періодичність: внесення мінімального обов’язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до кінцевого календарного дня (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому були здійснені витрати коштом кредитного ліміту; обсяг мінімального обов’язкового платежу: – 5% від суми боргу, але не менше ніж 100 гривень, щомісяця, або 10% від суми боргу, але не менше 100 гривень, щомісяця – у разі прострочення, починаючи з другого місяця прострочення; відсотки від суми не поверненої у строк позики, які згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у відсотках від простроченої суми боргу в розмірі: 60,00%. Згоду про приєднання до умов і правил надання банківських послуг він підписав у системі самообслуговування Приват-24 за допомогою OTP пароля. На підставі укладеної угоди він отримав платіжний інструмент – кредитну картку, строк дії 03/27, тип – Універсальна, що підтверджується випискою по рахунку. Окрім того, 04.11.2024 року завізував у системі самообслуговування Приват-24 за допомогою OTP пароля згоду про приєднання до умов і правил надання банківських послуг та додаткову угоду до кредитного договору від 04.11.2024 року, відповідно до якої сторони домовились змінити умови кредитного договору шляхом внесення в згоду про приєднання до умов і правил надання банківських послуг таких змін: вид позики – невідновлювана кредитна лінія; термін кредитування – 12 місяців з можливістю продовження, але не більше 5 років з дати укладення цієї Додаткової угоди; відсоткова ставка, відсотків річних: 12,0%; мінімальний платіж зменшено до 1% від суми боргу, але не менше ніж 100 гривень щомісячно протягом перших шести календарних місяців з дати укладення цієї додаткової угоди, зі збільшенням до 3% починаючи із 7 місяця календарного місяця з дати укладення цієї додаткової угоди до дати повного погашення позики. Відповідно до п. 2. додаткової угоди сторони домовились, що в разі невиконання ним зобов’язань зі сплати боргу за позикою протягом 180 днів з моменту виникнення таких порушень, на підставі ст. 212, 611, 651 ЦК України терміном повернення позики встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов’язань клієнта зі сплати позики. На 180 день з моменту порушення зобов’язань клієнта зі сплати позики клієнт зобов’язаний повернути банку позику, відсотки за використання позики, неустойку та виконати інші зобов’язання за угодою в повному обсязі. Тобто сторони згідно зі ст. 212 ЦК України передбачили відкладальну обставину внаслідок виникнення якої, терміном повернення позики встановлюється 180 день з моменту порушення його зобов’язань зі сплати позики. У зв’язку з неналежним виконанням громадянином зобов’язань за кредитною угодою б/н від 28.02.2023 року та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості громадянин станом на 07.10.2025 року має борг у загальному розмірі 88 766 гривень, з яких 73 955 гривень – борг за тілом позики, 14 811 гривень – борг за простроченими відсотками.
Громадянин в судове засідання повторно не з’явився, відгук на позов не надав, повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи шляхом відправлення на адресу його місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку, ухвали про відкриття провадження у справі та судових повісток. Однак, 18.11.2025 року, 13.12.2025 року та 16.12.2025 року до суду повернуто конверти з відправленням, згідно з довідкою підприємства поштового зв’язку причина не вручення: «адресат відсутній за вказаною адресою».
“Згідно з випискою за договором відповідач здійснював зняття готівки та розрахунок карткою в межах кредитного ліміту, а також частково вносив кошти на картковий рахунок для погашення заборгованості. Станом на 04.11.2024 року заборгованість за тілом кредиту поточним становила 73 955 гривень та ним не здійснювалися будь-які витрати кредитних коштів. З цього часу по 31.08.2025 року позивачем нараховувалися проценти за ставкою 12% річних та відповідачем внесено два платежі по 1 тисячі гривень на погашення заборгованості”, – зазначається у матеріалах справи.
Яким було рішення суду?
Суд задовольнив позов акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк». З громадянина на користь фінансової установи стягнуть борг за кредитним договором б/н від 28.02.2023 року в розмірі 88 766 гривень.
“Відповідач користувався кредитною карткою Універсальна з терміном дії до 03/27, сторони узгодили процентну ставку 42 % річних для карти Універсальна, яка зазначена у підписаній відповідачем заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 28.02.2023 року. Оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, такі підлягають стягненню з позичальника на користь позивача. Позивач заявляє до стягнення заборгованість за тілом кредиту в розмірі 73 955 гривень, яка не перевищує встановлений відповідачу з 21.06.2023 року кредитний ліміт у розмірі 75 тисяч гривень, та сторони в додатковій угоді узгодили такий розмір заборгованості за тілом кредиту, а також розмір нарахованих, але несплачених процентів за користування кредитом в сумі 9 763 гривень станом на дату укладення додаткової угоди. Згідно з наданим позивачем розрахунку та виписки по картковому рахунку з 04.11.2024 року по 31.08.2025 року позивачем нараховувалися проценти за користування кредитом у розмірі, обумовленому сторонами 04.11.2024 року, а саме 12% річних. Також відповідачем внесено два платежі по 1 тисячі гривень, які зараховано на погашення заборгованості за нарахованими процентами. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Тому з підстав, заявлених в позові, з позичальника підлягає стягненню непогашена заборгованість, нарахована відповідно до умов договору. Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором б/н від 28.02.2023 року у розмірі 88 766 гривень”, – підкреслив суд.