Укрсиббанк
Один з клієнтів Укрсиббанку помітив, що його заборгованість за кредитною карткою зросла приблизно вп’ятеро – з 8,5 тисяч до 40 тисяч гривень, причому це сталося в період, коли діяли законодавчі обмеження щодо штрафних санкцій. Подібні суперечки між позичальниками та банківськими установами щодо нарахованих сум стали досить поширеними після початку повномасштабної війни. Банк надав пояснення, що збільшення боргу пов’язане з платою за обслуговування кредитного ліміту, а не зі штрафами, і саме в цьому криється ключова юридична проблема. Позичальник вважає, що фактична переплата за кредитом сягнула 60 тисяч гривень.
Банківські картки Фото: Інформатор
Чоловік, який користується ніком Влад Ігнатко, розповів на ресурсі Мінфін, що до початку повномасштабного вторгнення його борг становив 8,5 тисяч гривень при встановленому ліміті в 10 тисяч. Після введення воєнного стану він припинив регулярно переглядати стан свого рахунку, оскільки державою були встановлені обмеження на нарахування штрафних санкцій та пені. Приблизно через рік він виявив, що його заборгованість становить 40 тисяч гривень.
Як зазначив позичальник:
“…коли ще в період дії обмеження зі штрафів перевірив баланс по карті, то виявилося, що там мінус 40000 грн”.
Чоловік особливо наголошує, що банк не надсилав йому жодних SMS-повідомлень, push-сповіщень чи телефонних дзвінків щодо значного зростання боргу, хоча обидва його номери телефонів залишалися активними. Після звернення до контакт-центру та філій банку йому повідомили, що збільшення суми боргу зумовлене платою за користування кредитним лімітом та іншими платежами, передбаченими договором, а не штрафами чи пенями. Згодом клієнту запропонували реструктуризацію боргу: щомісячний платіж становить 1,5 тисячі гривень, з яких лише 900 гривень йдуть на погашення основного боргу, а решта 600 гривень – на оплату банківських послуг. Редакція звернулася до прес-служби Укрсиббанку, але на момент виходу публікації відповіді від фінансової установи отримано не було.
Юрист роз’яснив, що може вважатися прихованим штрафом
Адвокат ЮК “Приходько та партнери” Ілля Колесник зазначив, що схожі конфлікти є одними з наймасовіших після початку повномасштабного вторгнення. За його словами, ключове питання в таких спірних ситуаціях – чи не є комісія за “обслуговування кредитного ліміту” прихованою формою штрафних санкцій.
Як роз’яснив адвокат Ілля Колесник:
“Практика, коли значна частина щомісячного платежу спрямовується не на погашення основного боргу, а на відсотки та комісії, сама по собі не є автоматично протизаконною, проте банк зобов’язаний чітко розкривати структуру платежу. Якщо реструктуризація фактично призводить до “замороження” основного боргу та значного зростання переплатного навантаження, це може стати предметом судового розгляду щодо добросовісності умов договору”.
Юрист вказує: якщо комісія починає застосовуватися тільки після виникнення прострочення, залежить від факту невиконання зобов’язання та за своєю суттю дублює функцію штрафу, то споживач має підстави оскаржувати такі умови як несправедливі. Водночас, воєнний стан справді обмежував банки в праві нараховувати штрафи та пеню, але відсотки за користування кредитом та окремі договірні комісії, згідно з формальними вимогами, могли продовжувати нараховуватися.
Колесник радить позичальникам у подібних обставинах діяти послідовно:
- Отримати офіційний розрахунок загальної суми боргу.
- Запитати детальну інформацію щодо всіх нарахованих сум.
- Ретельно проаналізувати умови кредитного договору та діючі тарифи.
- Перевірити, чи не приховані штрафні санкції під виглядом комісій.
- Надіслати письмову претензію до банківської установи.
- За необхідності – звернутися до Національного банку України та суду з вимогою провести перерахунок або визнати окремі умови договору недобросовісними.
Що відомо про кредитні суперечки під час війни
Схожу справу між клієнтом та банком щодо заборгованості та оскарження нарахованих сум розглядав Володимирський міський суд Волинської області. Жінка стала жертвою шахрайських дій: у грудні 2024 року вона передала SMS-код сторонній особі через Telegram, внаслідок чого з її картки зникло майже 59 тисяч гривень кредитного ліміту. ПриватБанк вимагав стягнути 69 496 гривень, проте клієнтка заперечувала борг, посилаючись на дії третіх осіб.