Прем'єр-міністр України Юлія Свириденко та директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва
Значну частину непопулярних фіскальних вимог від міжнародних партнерів вирішили поєднати в єдиному законопроєкті. Втім, для його затвердження уряду доведеться знаходити згоду з парламентарями. У виданні УП аналізували, які перспективи на успіх.
Під час крайнього відвідування Києва директоркою-розпорядницею МВФ Крісталіною Георгієвою у січні представники уряду та народні обранці прагнули переконати її пом’якшити деякі вимоги МВФ. Особливо ті, що стосуються коригування податкових правил. Зокрема, йдеться про:
- прийняття закону про відміну преференції на безмитне ввезення міжнародних відправлень вартістю до 150 євро;
- прийняття закону про обкладання податком прибутків від цифрових майданчиків (його часто називають “податком на OLX”);
- фіксацію ставки військового збору на рівні 5% на постійній основі (зараз передбачається, що ставка збору зменшиться до 1,5% з 1 січня року, що настане після припинення воєнного стану);
- прийняття рішення, яке заборонить ФОПам-платникам спрощеної системи оподаткування брати участь у державних торгах;
- подання до Ради проєкта закону про впровадження податку на додану вартість для ФОПів;
подання проєкту закону про введення критеріїв трудових відносин, щоб подолати схему з застосування ФОПів замість наймання.
Хоча обсяг програми з МВФ невеликий – “лише” 8,2 млрд дол., розподілені на наступні 4 роки – однак без неї Україна не зможе отримати фінансування від інших партнерів. Зокрема, 90 млрд євро від Європейського союзу – основного джерела покриття дефіциту бюджету та закупівлі зброї на наступні 2 роки. Отже, альтернативи тому, щоб виконати всі обіцянки, в України немає.
Один великий закон і невеликий бонус
У парламенті політична скрута. Чимало депутатів залучені в гру: “чим гірше уряду – тим краще”. Через непросту ситуацію зі збором необхідних 226 голосів значну частину непопулярних фіскальних вимог вирішили поєднати в єдиному законопроєкті. Інсайдери ЕП в парламенті вже встигли охрестити його “одним великим податковим законом” – за аналогією з “Одним великим чудовим законом”, затвердження якого Конгресом США у 2025 році вимагав Дональд Трамп.
В українську версію One big beautiful bill увійде податок на цифрові платформи, відміна пільги на неоподатковуване ввезення міжнародних посилок і закріплення ставки військового збору на рівні 5%. Всі ці правила мають намір включити у законопроєкт про обкладання податком цифрових платформ між його першим і другим читаннями.
“Відповідні корективи буде вносити уряд”, – анонімно висловлює свою надію один з депутатів Ради.
Як зібрати голоси на настільки непопулярні зміни? Найімовірніше, щоб стимулювати депутатів підтримати збільшення податків, їм запропонують “бонус”. Троє джерел ЕП в Раді та керівництві “Слуги народу” називають таким “бонусом” скасування безстрокового статусу PEP (politically exposed person – політично значущої особи).
“Для депутатів це справді складне питання, адже цей статус фактично унеможливлює для них взаємодію з більшістю банків. Наприклад, Приватбанк просто огульно блокує рахунки PEPам. Через це у нас ніхто не хоче йти в публічну службу”, – повідомив ЕП один з депутатів, обізнаний з планами переглянути цей статус.
Депутати вже не вперше намагаються позбутися безстрокового статусу PEP. Восени 2022 року вони проголосували за поправку, яка зберігала статус PEP лише на 3 роки після відставки, а не на все життя. Проте згодом, з великими зусиллями та під тиском того ж МВФ та інших партнерів, безстроковий статус PEP повернули.
Очевидно, поправка про PEP буде в тому ж законопроєкті, що і скасування пільг для міжнародних відправлень та оподаткування цифрових майданчиків. За планом, її також повинен буде подавати уряд між першим і другим читаннями документа.
Чи потрапить “солодкий бонус” у “гіркі” податкові зміни – поки що невідомо. Нардепи збираються розглянути “великий податковий закон” у першому читанні на початку лютого. Тільки після цього будуть вноситися всі поправки до проєкту закону, про які представники уряду домовляться з депутатами.
Компроміс щодо ПДВ для ФОПів
Найбільш контроверсійна вимога МВФ – запровадження податку на додану вартість для ФОПів. Однак, на відміну від пільги на посилки, військового збору чи обкладання податком цифрових платформ, законопроєкт про ПДВ необхідно не приймати в цілому, а лише подати до Ради. Тому ця норма так і не ввійшла до “великого податкового закону”.
Текст проєкту закону про ПДВ для ФОПів Міністерство фінансів оприлюднило ще 18 грудня. Після публічного обговорення уряд мав подати документ до Ради в середині січня. Проте відповідного рішення так і не прийняли.
Більше того, Кабінет міністрів ухвалив постанову, якою запровадив спеціальні одноразові виплати у розмірі 7,5-15 тис. грн ФОПам через проблеми з електроенергією. Проти вимоги запровадити ПДВ для ФОПів виступають не тільки представники уряду, затягуючи подання відповідного проєкту закону до парламенту, а й представники бізнесу та аналітичних центрів. Цілком можливо, що остаточний варіант цього документа буде не таким жорстким, як пропонується наразі.
Поки що незрозуміло, чи погодяться міжнародні партнери на всі пом’якшення податкових вимог. Особливо, якщо разом з ними Рада “наступить на ті ж самі граблі” та вчергове спробує скасувати безстроковий статус PEP. Однак час на прийняття всіх необхідних змін збігає: без програми МВФ та прив’язаного до неї фінансування ЄС кошти в Україні закінчаться вже у квітні.