Мешканець Києва позбувся 218 170 гривень з підприємницького та персонального рахунків, ПриватБанк відхилив повернення коштів: яке рішення ухвалив суд

ПриватБанк

ПриватБанк відмовився повертати мешканцю Києва 218 170 гривень, які були вкрадені з його рахунку ФОП та персональної картки

Чоловік втратив 218 170 гривень з рахунку ФОП та персональної картки. Він звертався до ПриватБанку з проханням щодо повернення грошових коштів, але безуспішно. Про це йдеться у постанові Печерського районного суду міста Києва, оприлюдненому 6 лютого 2026 року. 

Кошти, що зберігалися на рахунках чоловіка, відкритих між ним, як ФОП та АТ КБ «ПриватБанк» та на рахунку, відкритому між ним та банком як фізичною особою, були списані невідомими йому особами. Зокрема, 13 липня 2024 року, трьома операціями з валютного бізнес-рахунку ФОП зловмисники виконали продаж доларів на загальну суму 6 тисяч доларів, п’ятьма операціями перерахували кошти з бізнес-рахунку на його рахунок фізичної особи. Згодом з його рахунку як фізичної особи на користь невідомих третіх осіб перераховано кошти у сумі 204 170 гривень. Також з його персонального рахунку було знято кошти у розмірі 14 тисяч гривень. 16 липня 2024 року звернувся до поліції із заявою про кримінальне правопорушення, внаслідок чого було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні. 10 жовтня 2024 року звернувся до банку із заявою про повернення грошей, яка банком не була задоволена. У зв’язку з цими обставинами, він був вимушений звернутися до суду для захисту свого порушеного права.

Представник ПриватБанку у своєму відзиві не визнав позов, заперечував проти задоволення і просив відмовити, вказуючи на те, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки обставини скоєння порушень і протиправних дій з боку банку чоловіком не доведені, зазначене виключає відповідальність банку згідно з умовами договору та вимогами законодавства. Відзначив, що платежі були проведені коректно відповідно до вимог інструкції НБУ за № 22 від 21 квітня 2004 року і банк не мав права їх не проводити.

Розгляд справи 

Суд встановив, що 13 липня 2024 року чоловік отримав від AT КБ «ПриватБанк» електронного листа про нетиповий вхід в його акаунт з наступними даними: Пристрій: Personal computer, Операційна система: Windows Версія: 10.0, Browser: Chrome, Ім’я провайдера: Kyivstar, Дата й час входу: 13.07.2024 02:58 Ukraine, Dnipro, про що він дізнався приблизно о 12:00 13 липня 2024 року. В результаті входу до персонального кабінету з його рахунку було знято кошти у загальній сумі 218 170 гривень. З персонального рахунку було перераховано на користь невідомої йому третьої особи кошти у сумі 14 тисяч гривень. Далі трьома транзакціями з його валютного бізнес-рахунку ФОП було здійснено продаж коштів на загальну суму 6 тисяч  доларів, далі п’ятьма транзакціями переказали гроші з бізнес-рахунку на рахунок фізичної особи. Загальна сума грошей, переведених з бізнес-рахунку на рахунок фізичної особи становить 210 тисяч гривень. Згодом з рахунку, як фізичної особи на користь невідомих третіх осіб перераховано кошти у сумі 204 170 гривень. Таким чином, загальна сума грошей, яка була переведена з його рахунку на рахунки невідомих осіб, становить 218 170 гривень. 

Що вирішив суд? 

Суд відхилив позов чоловіка. Він не довів факту хибного або неналежного перерахування грошей та того, що зняття коштів з його рахунку було здійснено не на основі його ж розпорядження.

“Суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог на тих підставах, що позивачем не було доведено хибного або неналежного переказу грошей, а також позивачем не було доведено, що саме відповідач – банк – отримав та утримує спірні гроші. З наданої відповідачем виписки по рахунках вбачається, що одержувачами грошей, списаних з його рахунків є дві особи (довірена особа та співробітник підприємства). Позивач видав банківську довіреність від 15 липня 2024 року на ім’я особи з правом вільного доступу до його рахунків і крім іншого правом отримувати  кошти та розпоряджатися ними. Довіреність підписана ним із застосуванням кваліфікованого електронного підпису. Також банком було отримано лист від ФОП про оформлення бізнес-карток на співробітника підприємства. Лист також підписано позивачем із застосуванням кваліфікованого електронного підпису”, – підкреслив суд. 

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *