Жінка стала жертвою шахрайства через фейкове посилання про державні виплати та втратила понад 70 тисяч гривень
Жінка вимагає відшкодування 70 735 гривень, які були викрадені зловмисниками за допомогою фальшивого чат-бота в Telegram. Схема розпочалася з отримання повідомлення у Viber про “державну допомогу” у розмірі 16 800 гривень кожному громадянину. Після переходу за вказаним посиланням та введення PIN-коду картки, вона втратила доступ до свого рахунку та особистих коштів. Ця інформація випливає з рішення Київського районного суду міста Харкова, оприлюдненого 20 травня 2026 року.
Шахрайська схема була багатоетапною. Спочатку, перейшовши за посиланням у Viber, жертва потрапила на підроблений вебсайт, що імітував дизайн ПриватБанку та містив державний герб, де вказала PIN-код своєї картки. Приблизно через 15 хвилин їй зателефонував чоловік, який представився представником служби безпеки банку. Він назвав її повне ім’я та повідомив про нібито “спроби несанкціонованого втручання” в систему Приват24. Зловмисник спонукав її зателефонувати на офіційний номер гарячої лінії ПриватБанку – 3700.
Після здійснення дзвінка на номер 3700 з рахунку жінки було негайно списано 2 070 гривень. Оператор, який видавав себе за співробітника банку, запевнив її, що кошти будуть повернуті, і запропонував здійснити ще один платіж на суму 28 тисяч гривень, від чого вона відмовилася. Тоді їй було запропоновано заблокувати картку та перейти до “технічного відділу” шляхом відеодзвінка через Telegram. Саме там, через фальшивий чат-бот ПриватБанку в Telegram, шахраї спочатку розблокували картку, а потім повторно прив’язали до неї номер телефону. Коли клієнтка знову звернулася на номер 3700 стосовно повернення 2 070 гривень, її знову перенаправили до того самого Telegram-бота, де цього разу було знято 66 666 гривень разом із комісією в розмірі 1 999 гривень. Після цього взаємодія з ботом припинилася.
Того ж дня потерпіла звернулася до відділення ПриватБанку, де отримала підтвердження про блокування картки та рекомендацію звернутися до правоохоронних органів. Наступного дня було розпочато кримінальне провадження за частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України, що кваліфікується як шахрайство.
Причини відмови суду у задоволенні позову
Під час судового засідання представники ПриватБанку заперечили вимоги жінки, стверджуючи, що втрата коштів відбулася з її власної необережності. Суд встановив, що вона добровільно ввела PIN-код на фішинговому вебсайті, що надало шахраям доступ до її облікового запису в Приват24. Крім того, вона підтвердила перекази коштів за вказівками невідомих осіб.
Суд також з’ясував, що телефонний номер, з якого надходили дзвінки, використовується анонімно на умовах передплаченого зв’язку, що унеможливлює ідентифікацію абонента. Суд не виявив жодних доказів, які б свідчили про причетність ПриватБанку до розголошення PIN-коду або іншої конфіденційної інформації, що уможливило б здійснення несанкціонованих операцій. Суд наголосив, що сам факт відкриття кримінального провадження не звільняє від відповідальності до винесення остаточного рішення.
Банківська картка ПриватБанку, зображення: Інформатор
Аналогічні судові справи проти ПриватБанку
Судові розгляди щодо несанкціонованих списань з рахунків ПриватБанку є поширеним явищем. В одному з подібних випадків інший клієнт банку також не зміг повернути кошти після того, як були здійснені дві транзакції по 20 тисяч гривень з використанням його кредитної картки з іншого міста та з невідомого пристрою. Незважаючи на це, банк відмовив у відшкодуванні 41 600 гривень. Цей спір також не був вирішений на користь постраждалої особи.
Окрім випадків шахрайства, клієнти ПриватБанку стикаються з судовими процесами з інших причин. Зокрема, одна клієнтка оскаржує спробу банку стягнути з неї майже 30 тисяч євро на підставі виконавчого напису нотаріуса, стверджуючи, що цей борг уже був предметом попереднього судового рішення, а банк паралельно ініціював декілька виконавчих проваджень щодо одного й того ж зобов’язання.