Українцям не варто збільшувати домашні запаси продуктів харчування через російські удари по складській інфраструктурі, оскільки довгострокового дефіциту продовольства в країні не очікується. Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький на брифінгу. За його словами, підстав для паніки чи ажіотажних закупівель немає, а базовий запас продуктів на місяць залишається достатнім орієнтиром. Ситуація з постачанням, наголосив міністр, кардинально відрізняється від кризи 2022 року. Водночас через перебудову логістики можливі окремі затримки з доставкою окремих товарів.
Підстав для збільшення домашніх запасів продуктів харчування через російські удари по складській інфраструктурі наразі немає, оскільки довгострокового дефіциту продовольства в Україні не очікується, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький на брифінгу в четвер.
“Чогось нового щодо того, що треба мати в умовах війни, немає, тут нічого не змінилося. Треба мати мінімальний запас. Передумов мати більше, ніж місячний запас, немає”, – зазначив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
За словами міністра, наразі немає загроз постачанню продовольства, як це було у 2022 році, хоча через перебудову логістики можливі певні затримки із доставкою продукції. Він додав, що базовий запас продуктів на місячне споживання, який рекомендується мати в умовах війни, залишається актуальним, а його склад залежить від потреб конкретної людини або сім’ї.
Водночас Висоцький зазначив, що перебудова логістики через пошкодження складської інфраструктури може призвести до зростання вартості продуктів харчування приблизно на 2,5% по Україні. За його словами, це загальна макроекономічна оцінка по всіх продовольчих позиціях, хоча вартість окремих товарів може змінюватися по-різному.
Яку продукцію Україна експортує, а яку імпортує
За словами міністра, якщо не враховувати зернові та олійні культури, 70-80% продовольства споживається в Україні, тоді як 20-30% експортується. Для зернових та олійних співвідношення протилежне: 25% припадає на внутрішнє споживання і 75% – на експорт. Україна поміж іншим експортує крупи, заморожену продукцію, цукор, олію, молочну та м’ясну продукцію, яйця, а також фрукти, зокрема виноград та яблука. Овочі борщового набору здебільшого орієнтовані на внутрішній ринок, їх експорт є незначним.
Суттєво імпортозалежною залишається лише рибна продукція: частка імпорту в її споживанні перевищує 80%. Водночас, за словами Висоцького, довгострокового дефіциту імпортної продукції наразі не передбачається, оскільки логістика через пункти перетину кордону працює, а імпорт може здійснюватися безпосередньо до точок реалізації.
Раніше повідомлялося, що цілеспрямовано били по холодних складах з продуктами, і в Мінагрополітики вже тоді оцінювали можливе зростання цін на продукти максимум у 2,5%. Також писалося, що через російські удари ритейл перебудовує логістику, переходячи від великих розподільчих центрів до мережі дрібних регіональних хабів, аби зменшити ризики нових руйнувань.