
Ухилення від сплати податків Фото: Getty Images
Міністерство фінансів представляє на громадське обговорення проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо впровадження правил боротьби з практиками ухиляння від сплати податків, які мають безпосередній вплив на функціонування внутрішнього ринку Європейського Союзу та України, відповідно до Директиви Ради (ЄС) 2016/1164/ЄС від 12 липня 2016 року». Про це інформує Міністерство фінансів.
Міжнародна перспектива: рух до стандартів ЄС та ОЕСР
Організація економічної співпраці та розвитку в 2013 році спільно з державами G20 ініціювала План дій BEPS (Base Erosion and Profit Shifting) — всесвітню ініціативу, орієнтовану на боротьбу з розмиванням податкової основи та переміщенням прибутків до юрисдикцій з низьким рівнем оподаткування. У розвиток рекомендацій BEPS Європейський Союз прийняв:
- Директиву Ради (ЄС) 2016/1164 (ATAD I)
- Директиву Ради (ЄС) 2017/952 (ATAD II)
Ці директиви визначають обов’язкові положення для країн-членів ЄС щодо протидії агресивному податковому плануванню. Важливо зазначити, що Україна, приєднавшись до Інклюзивної структури BEPS у 2017 році, вже впровадила в національне законодавство окремі загальні стандарти оподаткування, спрямовані на протидію ухиленню від сплати податків та розмиванню податкової бази. Проте, існуючі положення потребують приведення у відповідність до законодавства ЄС вимог ATAD. Як зауважує Мінфін, у сучасній глобальній економіці компанії можуть використовувати відмінності між податковими системами різних держав для мінімізації оподаткування.
Що пропонує законопроєкт?
Обмеження відрахування відсотків (стаття 4 ATAD). Планується введення правила, згідно з яким надмірні витрати на запозичення можуть враховуватися у складі витрат виключно в межах 30% встановленого показника прибутковості (EBITDA). Таке правило робить неможливим штучне завищення боргового фінансування з метою мінімізації податку та передбачає можливість перенесення неврахованих сум на наступні періоди.
Оподаткування приросту капіталу при виведенні активів (Exit tax, стаття 5 ATAD). Впроваджується механізм оподаткування у випадках:
- зміни місця податкової реєстрації;
- переміщення активів або діяльності за межі України;
- передачі майна до постійного представництва за кордоном.
Ціль — забезпечити оподаткування приросту вартості активів, сформованого в Україні, до їх переміщення в іншу юрисдикцію. Разом з тим правила не застосовуються до фізичних осіб, в тому числі фізичних осіб-підприємців.
Загальне правило боротьби із зловживаннями (GAAR, стаття 6 ATAD). Законопроєкт вводить системне визначення «податкового зловживання» та встановлює, що операції, головною метою яких є отримання податкової вигоди всупереч сутності законодавства, не можуть створювати право на податкові преференції або зменшення зобов’язань. Оподаткування здійснюватиметься з урахуванням економічної сутності операцій, а не тільки їх формальної правової форми.
Усунення гібридних невідповідностей (статті 9, 9a, 9b ATAD). Передбачено введення спеціальних правил для нейтралізації ситуацій, коли через розбіжність в податкових системах різних держав:
- витрати враховуються двічі;
- витрати враховуються без оподаткування відповідного доходу;
- виникає подвійне податкове резидентство.
Текст законопроєкту та супровідні матеріали розміщені в розділі «Проєкти нормативно-правових актів» на офіційному вебсайті Мінфіну.
Зауваження та пропозиції приймаються:
- у письмовій формі за адресою: Міністерство фінансів України, м. Київ, вул. Межигірська, 11
- або в електронній формі на електронні пошти: [email protected], [email protected], [email protected], [email protected], [email protected].
Як передавав Інформатор, Міністерство фінансів України офіційно повідомило, що не має обчислень та моделювання економічних наслідків можливого запровадження обов’язкової реєстрації платником ПДВ для фізичних осіб-підприємців (ФОП), які працюють на спрощеній системі. Про це повідомив президент Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак з посиланням на відповідь, отриману від Мінфіну на запит Асоціації. Паралельно Мінфін відверто пише: якщо законопроєкт про ПДВ для ФОПів будуть розробляти – його оприлюднять та подадуть у Кабмін у встановленому порядку.
Верховна Рада не буде розглядати питання впровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців. Про це народний депутат Ігор Фріс (“Слуга народу”) 2 грудня повідомив на своїй сторінці у Facebook за підсумками обговорення цього питання на фракції. Нардеп зазначив, що шукати кошти точно потрібно не в гаманцях підприємців. Місця всім відомі, – він натякнув на останні резонансні корупційні скандали.
