Народний депутат України Ярослав Железняк
Журналісти Informator провели аналіз декларацій народного депутата Ярослава Железняка та виявили в них незадекларовані активи, вартість яких перевищує мільйон гривень. Однак, у Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК) знайшли пояснення: кошти були отримані від дружини, тому, на їхню думку, жодних порушень немає, і перевірка декларації депутата не потрібна. Ми були спантеличені такою відповіддю, оскільки інших посадовців притягували до відповідальності за значно менші суми, не відображені в деклараціях.
Редакція Informator звернулася до НАЗК стосовно незрозумілих статків народного обранця від партії “Голос”. Раніше ми з’ясували, що у 2025 році Железняк нібито отримав близько 1,3 мільйона гривень, не вказаних у декларації, які він інвестував в облігації. Проте НАЗК зайняло вичікувальну позицію: зазначені кошти депутат міг отримати від своєї дружини, а потенційна сума порушень вважається незначною, тому перевірка не проводитиметься. Якщо ж ви не є відомим антикорупційним блогером, а звичайним дрібним посадовцем, НАЗК, ймовірно, зверне пильнішу увагу на ваші статки.
Розгляд запиту щодо депутата Железняка з боку НАЗК тривав рівно місяць. Ми надали Нацагентству інформацію про можливі порушення народним депутатом Ярославом Железняком під час заповнення щорічної декларації, а саме: його витрати на 1,3 мільйона гривень перевищили доходи попереднього року та наявні заощадження. Більше деталей щодо декларацій популярного депутата-блогера Informator публікував ТУТ.
Відповідь НАЗК Інформатору – 1 сторінка
Водночас, політик мусить утримувати себе, виховувати з дружиною малолітню дитину, і, ймовірно, оплачувати оренду студії та послуги співробітників для монтажу відео (хоча витрати на блогерську діяльність депутат також не декларує).
Ярослав Железняк записує чергове відео
НАЗК захищає нардепа Железняка
Заступник керівника управління – керівник відділу розгляду повідомлень про корупцію Управління формування правових позицій з питань декларування та конфлікту інтересів НАЗК Денис Бітюков повідомив Informator, що додаткові кошти для придбання облігацій могли бути отримані депутатом з доходів та заощаджень його дружини, яка також є народною депутаткою Верховної Ради України.
“За результатами попереднього розгляду звернення встановлено, що суб’єкт декларування та член його сім’ї (дружина) мали фінансову спроможність придбати зазначені цінні папери (ОВДП). Зокрема, аналіз майнового та фінансового стану суб’єкта декларування та члена сім’ї (дружини) за 2025 рік, а саме їхніх витрат на купівлю цінних паперів (ОВДП) та доходів звітного періоду (з урахуванням зменшення грошових активів порівняно з попереднім звітним періодом) не виявив розбіжностей між доходами та витратами у сумі від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації”, – відповів співробітник НАЗК Денис Бітюков на запит Informator.
Що означає ця маніпуляція цифрами щодо 150-750 прожиткових мінімумів у відповіді НАЗК? Справа в тому, що НАЗК вважає відомості в декларації недостовірними, якщо їхня сума перевищує 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на момент подання декларації (відповідно, для декларації за 2025 рік це 499 200 грн, а за 2024 рік – 454 200 грн). Лише тоді НАЗК розпочинає перевірку декларації. Якщо ж розбіжність не перевищує 150 прожиткових мінімумів, перевірка не проводиться.
Розбіжність у 1,3 мільйона гривень, яку виявив Informator, у кілька разів перевищує зазначений поріг у 150 прожиткових мінімумів. Це свідчить про можливе недостовірне декларування, а не просто неточність. Отже, НАЗК зобов’язане провести перевірку, щоб спростувати або підтвердити факт наявності незадекларованих доходів депутата Железняка, а не посилатися на заощадження чи доходи дружини як потенційне джерело витрачених депутатом коштів.
Відповідно, адміністративна відповідальність (частина 4 статті 172-6 Кримінального кодексу України) настає, якщо недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Станом на 2026 рік це діапазон приблизно від 499,2 тис. грн до 2,496 млн грн, у 2025 році він був дещо меншим. Тому, у разі виявлення порушення, має бути застосована адміністративна відповідальність.
Тобто, 1,3 мільйона гривень Ярослава Железняка перевищують навіть 499,2 тис. грн, за які передбачена відповідальність. За подібні порушення НАЗК складає адміністративні протоколи, а суд вже накладає штраф у розмірі 17 тисяч – 42,5 тисячі гривень.
Наразі ситуація виглядає так, ніби в НАЗК стався збій у розрахунках. Адже 1,3 мільйона гривень, за логікою НАЗК, виявилися меншими за 499,2 тис. грн. Як саме вдалося дійти таких висновків, у наданому листі не пояснюється.
Відповідь НАЗК Інформатору щодо декларації нардепа Железняка – 2 сторінка
У своїй відповіді Informator посадовець НАЗК Бітюков сам себе заплутав, посилаючись на власну Базу знань. Переміщення коштів між декларантом та зазначеними в декларації членами родини не підлягає декларуванню, якщо це не окремі види доходів (наприклад, подарунок, аліменти тощо), – на це вказує НАЗК, щоб уникнути проведення перевірки. При цьому, подаровані кошти від зазначених у декларації членів родини не потребують декларування, якщо їхня сума не перевищує 50 прожиткових мінімумів (у 2025 році це становило 151 400 грн). За версією НАЗК, дружина Железняка могла передати йому кошти, що в кілька разів перевищують 151,4 тис. грн (а саме понад 800 тисяч). Що це, як не позика (для інвестування)? Але чомусь нардеп не відобразив цього у своїй декларації. Звісно, якщо це дійсно кошти від дружини.
Ставлення НАЗК до інших чиновників значно більш прискіпливе
Порівняння з іншими перевіреними посадовцями робить рішення щодо Железняка особливо показовим. Однак, під пильну увагу найчастіше потрапляють колишні посадовці або депутати/чиновники місцевих рад. Колишній керівник Державної екологічної інспекції Карпатського округу Микола Ладовський отримав адміністративний протокол за частиною 4 статті 172-6 КУпАП за недостовірні відомості на суму понад 1,1 мільйона гривень, і справа була передана до суду. Згодом це переросло у кримінальну справу про незаконне збагачення, де було виявлено, що за час своєї роботи чиновник набув активи, вартість яких перевищувала доходи родини на понад 18,6 мільйона гривень. Справа не була завершена через смерть експосадовця.
Натомість, депутата Хмелівської сільської ради Сумської області Віталія Міськова, в декларації якого виявлено недостовірні відомості на суму понад 1,37 мільйона гривень, суд зобов’язав сплатити штраф у розмірі 17 тисяч гривень. Аналогічно було покарано посадовицю Дрогобицької міської ради Наталію Федаш за недостовірні відомості в декларації на 800 тисяч гривень. Начальника управління ГУ Держпродспоживслужби в Києві Дмитра Байраченка, у якого виявлено розбіжності на суму понад 1,3 мільйона гривень, також оштрафували на 17 тисяч.
Екссуддя Сьомого апеляційного адміністративного суду Микола Мойсюк не зміг пояснити походження готівки на суму понад 840 тисяч гривень – матеріали були передані до Національної поліції. Ексзаступник голови Рівненської райдержадміністрації Юрій Козачек має недостовірні відомості на 745 тисяч гривень у декларації за 2021 рік, матеріали передали поліції, до суду справа ще не дійшла. Колишній голова Державного агентства меліорації та рибного господарства України Артем Ріпенко має недостовірні відомості на суму понад 317 тисяч гривень у декларації за 2022 рік, підготовка справи триває.
За перші 4 місяці 2026 року НАЗК передало до судів та поліції 50 обґрунтованих висновків саме за “адміністративною” статтею (коли сума невідповідності не досягла кримінального порогу), під яку міг би підпадати Ярослав Железняк, якби факт недостовірного декларування було доведено. А от за порушення на суму понад 1,51 мільйона гривень у деклараціях передбачена вже кримінальна відповідальність.
Ярослав Железняк дуже любить підраховувати чужі фінанси. І робить це із задоволенням як на YouTube, так і в Telegram. Однак, щодо власних сумнівних декларацій за 2025 та 2024 роки, полум’яний нардеп Железняк чомусь мовчить. Ймовірно, це зовсім інша історія.