Нові вимоги щодо прозорості штучного інтелекту в Євросоюзі
Другого серпня Європейська комісія запровадила оновлені правила прозорості для систем штучного інтелекту, що функціонують на території Європейського Союзу. Українці також все частіше розмірковують над небезпеками цієї технології: опитування показало, що українці, визнаючи переваги ШІ, водночас побоюються втрати робочих місць. Нові директиви Брюсселя стосуються маркування контенту, згенерованого нейромережами, з метою захисту громадян від дезінформації та шахрайства.
Штучний інтелект
Як інформує Європейська комісія, нові норми прозорості для систем штучного інтелекту набрали чинності з 2 серпня. Штучний інтелект демонструє надзвичайно стрімкий розвиток, що ускладнює відмінність контенту, створеного або модифікованого ШІ, від автентичного людського контенту. Це, своєю чергою, породжує нові загрози масової дезінформації, маніпуляцій, шахрайства, ідентифікації себе як іншої особи та обману споживачів. Оновлені зобов’язання щодо прозорості допоможуть громадянам розпізнавати, коли вони взаємодіють із системами штучного інтелекту або стикаються з контентом, згенерованим ШІ, що дозволить їм приймати усвідомлені рішення та краще захищатися від неправдивої інформації чи омани.
За даними європейських юридичних аналітиків, ці зобов’язання, що діють із 2 серпня 2026 року, зобов’язують постачальників та користувачів систем ШІ забезпечувати прозорість у чотирьох ключових аспектах: пряма взаємодія з людьми, контент, створений ШІ, розпізнавання емоцій та біометрична класифікація, а також діпфейки та тексти, згенеровані ШІ на теми, що мають суспільне значення.
Нові правила встановлюють конкретні вимоги для бізнесу та розробників технологій:
- Чат-боти та інші інтерактивні системи ШІ повинні інформувати користувачів про те, що вони спілкуються зі штучним інтелектом, а не з живою людиною.
- Дипфейки – зображення, відео або аудіо, відредаговані чи створені за допомогою ШІ – мають бути належним чином позначені.
- Контент, створений або змінений штучним інтелектом, повинен також містити машиночитні позначки для полегшення його виявлення.
- За недотримання правил регуляторні органи можуть накладати штрафи до 15 мільйонів євро або 3% річного світового обороту компанії, а для установ ЄС – до 750 тисяч євро, з урахуванням пропорційності для малих та середніх підприємств.
Нагляд за дотриманням цих вимог покладено на низку органів. Національні органи нагляду за ринком, Європейське бюро з питань штучного інтелекту та Європейський інспектор із захисту даних несуть відповідальність за виконання правил прозорості. Комісія також підготувала практичний інструмент для бізнесу: були опубліковані настанови, що допоможуть постачальникам та користувачам систем ШІ виконувати ці зобов’язання, пояснюючи, як можна підтвердити відповідність, зокрема, через дотримання кодексу практики.
Впровадження нових вимог відбуватиметься поетапно
Загальний закон про штучний інтелект набрав чинності 1 серпня 2024 року, і його положення застосовуються поступово, з різними часовими рамками для різних зобов’язань. Чинні норми прозорості є лише одним з етапів, і в найближчі роки ЄС планує запровадити додаткові обмеження для розробників високоризикових систем ШІ.
Мета нових правил полягає не в уповільненні технологічного прогресу, а в забезпеченні його передбачуваності для звичайних споживачів. Європейці все частіше зустрічаються зі штучним інтелектом у повсякденному житті – від спілкування з чат-ботами до перегляду відео у соціальних мережах, і посадовці ЄС прагнуть, щоб людина завжди могла відрізнити, де вона взаємодіє з роботом, а де – з реальною людиною чи автентичним зображенням.
Побоювання щодо штучного інтелекту зростають і в Україні
Раніше “Інформатор” повідомляв, що під час одного з експериментів штучний інтелект відмовився виконувати команди людини. Найбільш розвиненій моделі було чітко наказано вимкнутися, але вона проігнорувала вказівку. Цей випадок є одним із прикладів, чому регулятори у всьому світі поспішають запровадити правила контролю за системами ШІ.
Також ми писали, що ChatGPT потенційно може бути використаний для створення біологічної зброї, – до такого висновку дійшли дослідники, які вивчали потенційні ризики потужних мовних моделей. Ці випадки додатково пояснюють, чому Брюссель обрав курс на суворе регулювання прозорості штучного інтелекту.