Народний депутат Олександр Федієнко і міністр економіки Олексій Соболев
Збільшення мінімальної заробітної плати для гарантування бронювання від мобілізації до суми, що наближається до 26 000 гривень, може створити непосильне фінансове навантаження для малого та регіонального бізнесу, а також стимулювати розширення неформальної зайнятості. Рішення Кабінету Міністрів щодо перегляду умов бронювання вже породило жваві обговорення серед підприємців та представників законодавчої влади. Уряд запровадив зміни до постанови №76 22 травня, встановивши тримісячний перехідний період. Водночас, деякі нові положення можуть призвести до ефекту, протилежного очікуваному, як зазначає народний депутат Олександр Федієнко.
Біла зарплата чи гроші в конверті Фото: Інформатор
Свою позицію Федієнко представив у статті для видання SPEKA. Депутат підтримує норму стосовно сумісників: якщо співробітник вже отримав бронювання за основним місцем роботи, він більше не може бути врахований для бронювання іншим підприємством. Цю зміну нардеп вважає обґрунтованою та необхідною для **протидії схемам фіктивного бронювання**. Однак, підвищення зарплатного порогу з 21 600 до 26 000 гривень Федієнко оцінює принципово інакше.
Як зазначив народний депутат Олександр Федієнко:
“Якщо зарплата становить 26 тисяч гривень “брудними”, то фактичне навантаження на роботодавця сягає приблизно 31-33 тисячі гривень на одного працівника, враховуючи податки та збори. Для компанії, яка має 20 працівників, це вже понад 600 тисяч гривень щомісячних витрат.”
Федієнко підкреслює: **оборонний сектор** функціонує в принципово інших умовах — там є державне фінансування та 100-відсоткова квота бронювання. Натомість малий та регіональний бізнес, виробничі підприємства з невисокою маржинальністю та компанії сфери послуг, які співпрацюють з кінцевим споживачем, опиняються перед значно складнішим вибором.
Що може статися з бізнесом і ринком праці
Нардеп не заперечує, що для державного бюджету нова модель виглядає привабливою: збільшення надходжень від ПДФО, ЄСВ та військового збору. Можливо, уряд також розраховує на часткову детінізацію заробітних плат. Проте, Федієнко вважає: ризик досягнення протилежного результату є дуже високим. Аби зберегти заброньованих працівників, компанії можуть вдатися до скорочення інших співробітників, переведення частини зайнятості в тіньову площину або до більш активної автоматизації процесів.
Окремою проблемою депутат називає ризик розширення **тіньового ринку можливостей для бронювання**. Дефіцит квот, страх перед мобілізацією та висока вартість офіційної заробітної плати створюють всі необхідні умови для цього. Федієнко ставить низку прямих запитань до уряду: чи були проаналізовані наслідки для малого та регіонального бізнесу, чи існує оцінка ризиків тінізації, як зміна критеріїв вплине на стабільність підприємств, що не працюють за державними контрактами.
Нардеп наголошує: у державі, що перебуває у стані війни, армію утримують не лише податки самі по собі, а люди та бізнес, які мають змогу та мотивацію генерувати ці податки. Якщо навантаження накопичуються і взаємно посилюють одне одного, країна ризикує зіткнутися з **каскадним ефектом** — поступовою втратою здатності системи повертатися до стабільного стану. Тому, переконаний Федієнко, надзвичайно важливо не лише шукати додаткові надходження до бюджету, але й не зруйнувати економічну основу, яка ці надходження забезпечує.
Застереження від інших депутатів щодо реформи бронювання
Позиція Федієнка не є унікальною. Член комітету Верховної Ради з питань фінансів Ніна Южаніна також розкритикувала ініціативу міністра економіки Олексія Соболева, попередивши про корупційні ризики. На думку Южаніної, нові обмеження перетворять систему бронювання на непрозорий ручний механізм, схильний до зловживань. Зміни порушать усталені моделі діяльності одразу в кількох секторах економіки та стануть серйозним ударом для бізнесу, який продовжує свою роботу попри військові дії.