Магазин побутових приладів Фото: Comfy
На глобальному ринку збільшується нестача мікросхем пам’яті. Інтенсифікація розробок у сфері штучного розуму посилила конкуренцію за чипи між Al-компаніями та виробниками домашньої техніки та електроніки, а ціни на них поповзли вгору. Згідно з прогнозами SK Hynix, дефіцит пам’яті триватиме до кінця 2027 року, проте вже зараз постачальники інформують роздріб про ймовірне зменшення поставок деяких видів побутової техніки та електроніки, а також про збільшення вартості продукції.
Як інформує Reuters, японські магазини електроніки почали лімітувати кількість жорстких дисків «в одні руки», китайські виробники мобільних телефонів попереджають про зростання цін. А технологічні гіганти, зокрема Microsoft, Google, ByteDance, прагнуть забезпечити себе достатніми обсягами чипів та здійснюють масштабні замовлення виробникам (Micron, Samsung Electronics, SK Hynix).
«Великі технологічні фірми активно купують чипи пам’яті для власних дата-центрів. Виробники пам’яті надають пріоритет саме їхнім корпоративним замовленням, що викликало нестачу для споживчого сегменту», — пояснив комерційний директор мережі Comfy Андрій Коваленко.
Він стверджує, що на українському ринку глобальна боротьба гігантів — розробників ШІ-технологій і виробників побутової техніки та електроніки, що теж відіб’ється на цінах, вже з весни ціни на продукцію будуть рости, причому в деяких категоріях здорожчання може сягати до 40%.
Як штучний розум виснажує ринок пам’яті
Reuters повідомляє, що недостача чипів спостерігається майже за всіма типами пам’яті – від флеш-чипів, що застосовуються в USB-накопичувачах і мобільних телефонах, до удосконаленої пам’яті з високою пропускною здатністю (HBM), яка живить чипи штучного розуму в центрах обробки даних. Вартість в окремих сегментах збільшилася майже вдвічі. Наприкінці минулого року Sansung, наприклад, збільшив ціни на чипи серверної пам’яті на 60%.
«Ціни на DRAM та SSD з початку поточного року вже виросли на 20−30%. Тенденція до здорожчання сформувалася ще у 2025 році і може зберегтися до 2027 року», — зазначає Андрій Коваленко.
«Наслідки можуть вийти за межі технологій. Багато економістів попереджають, що тривалий дефіцит ризикує загальмувати розвиток продуктивності ШІ та заморозити сотні мільярдів доларів у цифровій інфраструктурі», — пише Reuters.
Дефіцит спровокував активний розвиток технологій штучного інтелекту, що збільшило замовлення техногігантів на чипи. Наприклад, OpenAl у жовтні минулого року уклав угоду з Samsung та SK Hynix на поставку чипів для свого проєкту Stargate — до 900 тисяч пластин на місяць на період до 2029 року. Це приблизно вдвічі більше за теперішнє глобальне виробництво пам’яті HBM.
Виробники пам’яті повз такі вигідні контракти пройти не змогли. Але фактично не можуть впоратися із забезпеченням і технологічних компаній, і своїх звичайних клієнтів — виробників побутової техніки та електроніки. Так, середній рівень запасів у постачальників динамічної пам’яті DRAM (вона використовується в комп’ютерах та мобільних телефонах), який наприкінці 2024 року був розрахований на 13−17 тижнів, до липня 2025 року впав до 3−8 тижнів, а в жовтні — до 2−4 тижнів.
Дефіцит вже гальмує прогрес проєктів центрів обробки даних. Виробники чипів анонсували розширення потужностей, але не уточнили, як саме ділитимуть інвестиції між HBM та іншими видами пам’яті. Чому виробники чипів не змогли оперативно відреагувати на зростаючі потреби ринку? Експерти стверджують, що вони взяли паузу, щоб переконатися, що «бульбашка ШІ» не лопне. Потім виробники чипів почали дедалі більше переключатися на пам’ять HBM, що давало їм вищу маржу, і скорочувати виробництво інших чипів.
Так, ще у травні 2024 року Samsung попередив клієнтів, що має намір зняти з виробництва один із різновидів чипів, які використовуються в ПК та серверах, а компанія Micron заявила про те, що протягом 6−9 місяців припинить доставляти деякі типи чипів, які використовуються у смартфонах. Але виробники побутової техніки та електроніки не готові відмовитися від «старих» видів пам’яті, в результаті ціни на них збільшилися до кінця минулого року на третину. Цього року аналітики прогнозують подорожчання ще на 20%.
Як зміняться ціни на техніку у світі та в Україні
Як пише Reuters, деякі виробники китайських смартфонів, зокрема, Xiaomi та Realme вже попередили про ймовірне зростання цін. Видання цитує директора з маркетингу Realme India Френсіса Вонга, який каже, що збільшення витрат на пам’ять виявилося безпрецедентним з моменту появи смартфонів і може змусити компанії збільшити ціни на телефони на 20−30% вже до червня. Він також зауважив, що деякі виробники, намагаючись стримати ціни, можуть почати заощаджувати на камерах, окремих процесорах чи батареях. Проте зменшити витрати на пам’яті, при всьому бажанні, не вдасться. Про можливе зростання цін наприкінці минулого року заявив також виробник комп’ютерів Asus, зауваживши, що на той момент запасів чипів у нього було на 4 місяці. Роздріб також обмежує продаж самої пам’яті. Наприклад, на такі кроки пішли трейдери в Японії та Китаї, що штовхає потенційних покупців, серед яких чимало геймерів, на ринок вживаних комплектуючих.
«Стрімкий розвиток ШІ-інфраструктури збільшує дефіцит компонентів, зокрема, чипів, а ціни останнім часом різко зросли. Це додатково тисне на виробників побутової техніки та електроніки, які вже й так зіткнулися з проблемами через нові підвищені мита США та обмеження Китаю на експорт рідкоземельних металів. В результаті зростатиме вартість смартфонів та багатьох видів споживчої техніки та електроніки як на світовому ринку, так і в Україні, яка всю цю продукцію імпортує. Причому, зважаючи на все, це лише початок — активний розвиток ШІ-технологій створює «перевантаження» у ланцюжках поставок і з кожним днем дедалі більше посилює дефіцит чипів, напівпровідників, жорстких дисків тощо”, — каже голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.
Як саме світовий ажіотаж на ринку чипів позначиться на Україні?
Андрій Коваленко каже, що українські покупці поки що не відчули жодних змін, оскільки більшість продукції було закуплено раніше, ще за старими цінами.
«Але приблизно з квітня-травня, а в окремих товарних категоріях — вже з березня, у міру поповнення товарних запасів, ціни почнуть рости. У деяких категоріях здорожчання може сягати до 30−40%», — зазначив Коваленко.
У зоні найбільшого ризику — гаджети, виробництво яких залежить від дефіцитних комплектуючих: ноутбуки, планшети, настільні комп’ютери, смартфони та смарт-годинники.
«Якщо раніше частка чипів у собівартості бюджетного ПК становила приблизно 10−15%, то зараз вона наближається до 30%», — пояснив Коваленко.
За його словами, смартфони та планшети можуть подорожчати на 15−20%, ноутбуки, особливо бюджетного сегмента, — на 20−30%. Телевізори подорожчають в межах 15−18%. З огляду на те, що цінники на перелічені товари і так далеко не низькі, покупцям доведеться доплачувати тисячі гривень. Окрім глобального дефіциту пам’яті, на цінники в українських магазинах тиснуть й інші фактори — подальше подорожчання долара та євро, інфляція, важка логістика. Так, ті ж самі телевізори, тільки з огляду на подорожчання чипів, зростуть у ціні приблизно на 10%. Але на українському ринку, з огляду на коливання валютного курсу, інфляцію та дорогу логістику, — на 15−18% протягом цього року.
Українці переплачують за «розумну» техніку та ставлять побут на стоп
Продавці стверджують, що попит на техніку в Україні, незважаючи на війну та економічні складнощі, лише зростає. За словами Андрія Коваленка, спостерігається підвищення інтересу, зокрема, до техніки, яка дозволяє залишатися максимально автономними: зарядних станцій, потужних повербанків, систем «розумного будинку», які працюють без електроживлення.
«Загалом все, що має акумулятор і може працювати без струму, сьогодні купують активніше», — пояснив експерт.
Цього року формується нова тенденція — попит на техніку з підтримкою локального штучного інтелекту — Al-ноутбуки, смартфони та планшети. Ритейлери стверджують, що за таку техніку українці готові платити більше, заради вищої продуктивності. У моді також «смарт-побут» — різного роду роботи-пилососи, «розумні» печі тощо. При цьому падає попит на велику побутову техніку, а дрібну — покупці взагалі ставлять все на паузу. Це пов’язано з енергетичною ситуацією, — пояснюють продавці.
Оптимізм навколо ШІ: рушій зростання чи ризик для економіки
Швидке збільшення капіталізації американських компаній, які займаються розробкою і впровадженням технологій штучного інтелекту (ШІ), викликало стурбованість щодо формування спекулятивної “бульбашки” на фондовому ринку США як у його учасників, так і в міжнародних фінансових організацій та регуляторів. Про це йдеться у щоквартальному Інфляційному звіті НБУ за січень 2026 року.
Втрата довіри інвесторів до ШІ-проєктів може дестабілізувати глобальні фінансові ринки та стійкість економічного зростання в світі в цілому. За таких умов найбільшого впливу, ймовірно, зазнає економіка США. Криза значною мірою може торкнутися й окремих країн Південно-Східної Азії, де розташовані виробничі потужності компаній, що залучені до ланцюгів постачання для розбудови ШІ-інфраструктури.
На думку НБУ, для інших країн, зокрема України, наслідки можуть мати переважно опосередкований характер і проявлятимуться через ускладнення фінансових умов та зменшення зовнішнього попиту. Відповідно прямий вплив потенційної кризи на валютний ринок, фінансову систему та економіку України, ймовірно, буде відносно незначним. Водночас вторинні ефекти можуть бути більш відчутними та за певних обставин вимагатимуть реакції монетарної політики НБУ.