Житель Києва втратив з банківської картки гроші в сумі 12 731 гривень, тому вимагає отримати від Ощадбанку відшкодування у розмірі 60 тисяч гривень.
Чоловік виявив, що з його рахунку без згоди було знято грошові кошти у розмірі 12 731 гривні. Він вимагає від Ощадбанку виплату компенсації у сумі 60 тисяч гривень. Про це йдеться в ухвалі Печерського районного суду міста Києва, оприлюдненій 24 жовтня 2025 року.
4 травня 2024 року чоловік виявив, що з його персонального рахунку було знято кошти у розмірі 12 600 гривень та 131 гривню за послуги банку. Він відразу ж звернувся до відділення АТ «Ощадбанк» щодо надання інформації про неправомірно списані з його рахунку гроші. Співробітники зазначеного відділення відмовились надавати необхідну інформацію щодо зняття грошей з його картки і заявили, що він сам зняв ці гроші з картки. Це змусило його звернутись до поліції із заявою, відомості про яку занесено до ЄРДР. Зазначає, що списання грошей відбулось не за його вказівкою і він не повинен відповідати за такі транзакції. Окрім того, вважає, що неправомірні дії АТ «Ощадбанк» призвели до переживань, фізичних і душевних мук, викликали емоційну напругу, відчуття кривди, приниження честі, змусили витрачати час для відновлення своїх прав, чим завдали йому моральну шкоду, яку він оцінює у розмірі 60 тисяч гривень.
28 березня 2025 року від Ощадбанку надійшла відповідь на позовну заяву, згідно з якою просять у задоволенні позову відмовити. Зазначають, що операція проведена за наявності згоди клієнта, операції з використанням інтернет-ресурсу проведено правильно з використанням всіх необхідних даних платіжної картки, відомих виключно клієнту, що свідчить про відсутність провини банку у виконанні вказівок клієнта щодо перерахування коштів з його рахунку. Ініціювання переказів по його картці було виконано шляхом електронної ідентифікації електронного платіжного засобу та клієнта. Він не надав жодного належного та прийнятного доказу для доведення факту вчинення операцій з вини банку. Ощадбанком не було порушено умови угоди, зобов’язання чи вимоги чинного законодавства України під час проведення операцій. Крім цього, зазначають, що не надано доказів на підтвердження того, що йому було завдано моральної шкоди, не зазначено в чому саме полягає заподіяна йому моральна шкода, з яких міркувань він виходив, визначаючи її розмір та не надав доказів на підтвердження своїх аргументів.
Розгляд справи
Звертаючись до суду з позовом чоловік посилався на те, що списання грошей з рахунку відбулося не за його волею. Водночас, згідно з даними програмного забезпечення АТ «Ощадбанк» встановлено, що 25.04.2024 року – вихідний автоматичний IVR-дзвінок для підтвердження реєстрації в системі «Ощад 24/7», який був успішно прийнятий. Під час дзвінка система повідомляє клієнта про те, що не потрібно розголошувати отриманий одноразовий пароль в чат-ботах (Messenger, Viber, Telegram), а використовувати тільки для доступу в систему дистанційного банківського обслуговування «Ощад 24/7». Для підтвердження реєстрації та отримання одноразового пароля необхідно було натиснути цифру 1 на клавіатурі телефону, що клієнт і зробив. Після підтвердження, клієнту було оголошено одноразовий пароль. Даний дзвінок здійснювався системою автоматично, без з’єднання з оператором. Дистанційне банківське обслуговування (ДБО) «Ощад 24/7» регулюється положенням Договору комплексного банківського обслуговування (ДКБО). Надалі з рахунку за допомогою ДБО «Ощад 24/7» відбулась успішна операція з переказу грошей на картку іншого банку, що підтверджується випискою по рахунку та витягом з автоматизованої системи банку. Отже, зазначена операція з переказу грошей була здійснена у мобільному додатку системи ДБО «Ощадбанк 24/7» та підтверджено біометричними даними (Face ID/Touch/ ID) або ж кодом доступу, який встановлюється на етапі авторизації в мобільний додаток. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази його звернення до Ощадбанку з повідомленням про компрометацію платіжної картки, після проведення спірних операцій.
Яким було рішення суду?
Суд відмовив чоловікові в задоволенні позову. Він не довів факт зняття грошей з його рахунку саме з вини Ощадбанку, тому що така транзакція була ініційована ним.
“Факт відкриття кримінального провадження від 08.05.2024 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, не є належним та допустимим доказом неправомірного заволодіння грошима позивача третіми особами. Таким чином, позивачем не підтверджено факт зняття грошей з його рахунку саме з провини банку, оскільки така транзакція була ініційована позивачем. За таких обставин, його позовні вимоги до акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають”, – підкреслив суд.