Жінка не може отримати пенсію через неточність у трудовій книжці
Громадянка звернулася до Пенсійного фонду з вимогою про призначення пенсії, проте їй було відмовлено у зарахуванні частини страхового стажу з причини некоректного написання її імені у трудовій книжці та архівній довідці. Це створює перешкоду для оформлення пенсії, тому вона просить юридично встановити приналежність їй цих документів. Про це йдеться у постанові Покровського міського суду Дніпропетровської області, оприлюдненій 20 квітня 2026 року.
Після досягнення жінкою пенсійного віку, згідно зі статтею 5 Закону України «Про звернення громадян», 02.03.2026 року вона подала до відділу обслуговування громадян № 20 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяву про призначення пенсії за віком, додавши необхідний комплект документів. За підсумками розгляду поданих документів, до страхового стажу не були включені періоди трудової діяльності, зазначені у записах трудової книжки від 17.12.1984 року. Це пов’язано з тим, що в трудовій книжці та архівній довідці її ім’я вказано відмінно від даних у паспорті. Отже, наявність розбіжності у написанні її імені в трудовій книжці та архівній довідці унеможливлює оформлення пенсії, оскільки період навчання (1983-1986 роки) не зараховується до страхового стажу. У зв’язку з цим позивачка була змушена звернутися до суду з цим клопотанням.
Представник ПФУ не з’явився на судове засідання, проте надав пояснення, в яких просив розглянути справу за його відсутності, зазначивши, що встановлення юридичного факту про належність жінці правовстановлюючих документів – трудової книжки та архівної довідки – має здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства України. Він вказав, що корекція записів у трудових книжках щодо прізвища, імені, по батькові та дати народження здійснюється роботодавцем або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі відповідних документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, імені та по батькові) та з посиланням на номер і дату цих документів.
Гроші в конверті, фото: Інформатор
Яким було рішення суду?
Заява жінки була частково задоволена. Суд ухвалив встановити факт, що архівна довідка від 19.02.2026 року належить їй.
“З огляду на те, що Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 року № 58, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту України та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за № 110 визначено процедуру зміни прізвища, імені, по батькові та дати народження в трудовій книжці, суд вважає, що внесення змін до імені позивачки в її трудовій книжці може бути здійснено в досудовому порядку. Проте, жінка не надала доказів того, що, як передбачає інструкція, вона зверталася до останнього місця роботи із запитом щодо внесення змін до записів у трудовій книжці про її ім’я, і їй було відмовлено в таких змінах або її запит залишився без відповіді. Водночас, законом не встановлено іншого порядку встановлення факту належності документа (у цьому випадку архівної довідки №Л-302/0/217-26 від 19.02.2026 року) особі; він може бути встановлений у судовому порядку. В інший позасудовий спосіб вирішити зазначене питання неможливо. Суд, оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, враховуючи, що факт належності саме їй архівної довідки, який просить встановити заявниця, повністю підтверджується наданими нею доказами, має юридичне значення для заявниці, і іншого порядку встановлення цього факту не існує, тому суд вважає, що заява про встановлення юридичного факту в цій частині підлягає задоволенню”, – підкреслив суд.