Пенсіонер позбувся коштів з рахунку Ощадбанку
Куликівський районний суд Чернігівщини відхилив вимогу пенсіонера стягнути з Ощадбанку понад 54 тисячі гривень, які були викрадені зловмисниками через фішингове посилання у Telegram. Подібна справа проти Ощадбанку розглядалася в Ірпінському суді – тоді клієнтка також втратила понад 61 тисячу гривень і не змогла довести вину банку. Позивач є особою з інвалідністю II групи після перенесеного інфаркту та доглядає за своєю літньою матір’ю. Кошти він позичив у знайомих та самостійно погасив кредит, а згодом звернувся до суду.
Картка Ощадбанку Фото: Інформатор
Рішення у справі № 737/810/25 було ухвалено суддею А. С. Лібстер 2 липня 2026 року. Позивач вимагав від Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії Чернігівське обласне управління АТ “Ощадбанк” повернути 54 040 грн та виплатити 20 000 грн як відшкодування моральної шкоди. У задоволенні обох вимог було відмовлено повністю – відповідне рішення оприлюднене в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Обставини справи наступні:
- 24 червня 2025 року, між 14:18 та 14:22, з двох карток позивача було здійснено перекази на загальну суму 49 699 грн на рахунок в АТ “Райффайзен Банк”.
- Того ж дня банк без згоди клієнта підвищив кредитний ліміт з 50 000 грн до 54 360 грн.
- 27 червня 2025 року позивач позичив кошти у знайомих і самостійно погасив кредитну заборгованість у розмірі 54 040 грн.
- 6 серпня 2025 року Ощадбанк листом №22/4-07/3766 відмовив у поверненні коштів, порадивши звернутися до правоохоронних органів.
- 25 червня 2025 року поліція розпочала кримінальне провадження № 12025270340001870 за ознаками крадіжки (ч. 4 ст. 185 КК України). Досудове розслідування тривало на момент розгляду справи.
Позивач стверджував, що не розкривав нікому свої дані та не здійснював жодної авторизації. Однак, під час спілкування з представником контакт-центру банку 25 червня 2025 року, він сам повідомив, що перейшов за посиланням у Telegram-каналі, яке нібито вело на сайт ОДКБ для отримання допомоги від ООН. Звідти його перенаправили до застосунку “Мобільний Ощад”.
Як зазначено у матеріалах справи, таке повідомлення надійшло на фінансовий номер телефону позивача 24 червня 2025 року о 14:16:
“Ви щойно увійшли у Мобільний Ощад. Якщо це не ви здійснили вхід, будь ласка, негайно зателефонуйте до контакт-центру: 0 800 210 800. Ваша безпека – наш пріоритет!”
Судом встановлено, що того ж дня, між 14:14 та 14:32, на цей номер надійшло сім СМС-повідомлень від Ощадбанку, зокрема двічі – попередження не розголошувати одноразовий пароль нікому. Обидва автоматичні IVR-дзвінки для підтвердження реєстрації в “Ощад 24/7” були успішно прийняті: клієнт натискав цифру “1” на клавіатурі телефону, підтверджуючи реєстрацію.
Суд встановив вину самого позивача
Суддя А. С. Лібстер встановила, що вхід до мобільного додатку “Ощад 24/7” відбувся належним чином – з підтвердженням коду доступу, який надійшов саме на фінансовий номер позивача. За даними Ощадбанку, операції підтверджувались одноразовими ОТР-паролями, а переказ 29 999 грн додатково – введенням одноразового пароля. Суд встановив: позивач своїми діями надав третім особам можливість електронної ідентифікації платіжного засобу та ініціювання переказів.
Суд також звернув увагу на суперечності у свідченнях позивача:
- У судовому засіданні він заявив, що перейшов за посиланням ОДКБ у Telegram, але скасував авторизацію, щойно побачив перенаправлення на Ощадбанк.
- Під час дзвінка на службу 102 (24 червня 2025 року, 16:30) сам повідомив: “Був запит на авторизацію від банку та ввів дані”.
- На допиті як потерпілий 25 червня 2025 року, попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України, показав, що “ні за якими посиланнями не переходив та смс-підтвердження ніякі не здійснював”.
Щодо вимоги про відшкодування 20 000 грн моральної шкоди, суд зазначив: оскільки протиправність дій відповідача та причинний зв’язок між шкодою і діями банку не доведені, ця вимога також не підлягає задоволенню. Факт порушення кримінального провадження суд не визнав беззаперечним доказом порушення банком своїх зобов’язань – без вироку суду такі обставини не є підтвердженими належними доказами.
Фішингові схеми стали основною причиною втрат клієнтів банків
Подібна ситуація трапилася з клієнткою Ощадбанку, з кредитної картки якої зловмисники зняли 61 202 гривні, а банк вимагав від неї закрити кредитний борг понад 64 тисячі гривень – жінка відмовилась, бо коштами заволоділи шахраї. За матеріалами тієї справи, операції з кредитної картки проводились без повідомлення клієнтки через коди від банку, а СМС-підтвердження про перекази почали надходити лише після фактичного списання коштів. Ірпінський міський суд також відмовив у позові – але вже через те, що банк не довів вину клієнтки.
Клієнти Ощадбанку дедалі частіше стикаються з раптовим обмеженням доступу до своїх рахунків, а самі картки Ощадбанку блокуються масово – особливо у клієнтів, що перевищують ліміти на перекази. За даними Національного банку України, середня сума однієї незаконної онлайн-операції у 2025 році зросла на 27% і становила 6 043 грн, а переважна більшість шахрайських випадків спричинена саме соціальною інженерією.