Перекази на картку – коли загрожують штрафи
Звичайний переказ коштів з однієї картки на іншу може призвести до перевірки з боку податкової служби, донарахування податків і значних штрафних санкцій. Питання щодо ризикованих переказів на картку турбує мільйони українців, адже грань між безпечною фінансовою операцією та тим, що податківці можуть розцінити як отриманий дохід, часто є дуже тонкою. Розглянемо, хто може потрапити під пильну увагу фіскальних органів і які наслідки це може мати.
Як зазначає юрист Євген Буліменко, українське законодавство не передбачає прямого штрафу саме за “переказ на картку”. Однак проблема виникає тоді, коли Державна податкова служба інтерпретує регулярні надходження на рахунок як дохід, з якого не були сплачені належні податки. Детальний аналіз цієї теми представило видання РБК-Україна. З 2024 року Національний банк почав передавати Державній податковій службі інформацію про значні обсяги P2P-транзакцій, тобто переказів “з картки на картку”. НБУ збирає дані про такі операції від усіх банків, формує перелік клієнтів із найбільшими сумами оборотів і надає його податковій службі. Та, своєю чергою, надсилає відповідні запити до місцевих податкових органів за місцем реєстрації фізичних осіб.
Які операції привертають увагу фіскалів, визначити нескладно, оскільки законодавство містить чіткі критерії. Під приціл потрапляють рахунки, на які систематично надходять великі суми, платежі мають регулярний характер, кошти надходять від великої кількості різних відправників, обсяг операцій не відповідає офіційно заявленим доходам, або ж є ознаки ведення підприємницької діяльності без належної сплати податків. Особливо це актуально для тих, хто активно займається торгівлею через соціальні мережі, онлайн-майданчики або Telegram-канали.
Алгоритми аналізують не лише розміри сум, але й частоту здійснення операцій, призначення платежів та взаємозв’язок між відправником і отримувачем. Якщо призначення платежу відсутнє або має шаблонний характер, ризик проведення перевірки зростає. Банки зобов’язані інформувати фінансовий моніторинг про будь-які підозрілі транзакції, а той, своєю чергою, передає цю інформацію до податкових органів.
Як відбувається процедура перевірки на практиці:
- Місцевий податковий орган надсилає фізичній особі запит з проханням надати пояснення щодо великої кількості отриманих переказів та підтвердити їхнє походження.
- На основі отриманої інформації від НБУ та наданих людиною пояснень (або їх відсутності) складається акт податкової перевірки. У цьому акті фіксується, що оборот за P2P-переказами визнається доходом, і на нього нараховується податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військовий збір.
- Якщо платник податків не надає жодних пояснень, податкова установа виносить податкове повідомлення-рішення. Якщо зазначена сума податків не сплачується у встановлений термін, вона автоматично класифікується як податковий борг.
- Далі податкова служба звертається до суду для отримання офіційного рішення про стягнення боргу.
Розрахували суми до сплати
Особа, яка порушила закон, буде змушена сплатити 18% ПДФО та 5% військового збору від загальної суми прихованого доходу. Тобто, з переказу на суму 100 000 гривень, доведеться додатково сплатити 23 000 гривень податків. Відповідно до статті 123 Податкового кодексу України, за заниження податкового зобов’язання контролюючий орган накладає штраф у розмірі 25% від суми донарахованого податку. У випадку повторного аналогічного порушення, цей штраф збільшується до 50%.
Згідно зі статтею 129 ПКУ, за кожен день прострочення сплати податку нараховується пеня. Існує можливість роками отримувати перекази на звичайну банківську картку, а потім одного дня отримати лист від податкової, акт перевірки та вимогу сплатити значні суми. Це не просто теорія: в судових реєстрах вже налічуються десятки реальних справ, що підтверджують цю практику.
Окремо варто зазначити, які перекази не підлягають оподаткуванню:
- Подарунки або фінансова допомога від близьких родичів першого ступеня споріднення – батьків, дітей, подружжя.
- Грошові подарунки, для яких офіційно оформлено договори дарування.
- Сам факт здійснення переказу коштів на картку не є підставою для оподаткування. Податкові наслідки виникають лише тоді, коли отримані надходження мають ознаки доходу і не були задекларовані відповідно до чинного законодавства.
Усі кошти, переказані протягом 2025 року, можуть бути оподатковані до 1 серпня 2026 року, а термін позовної давності закінчується 1 серпня 2029 року. Тому при отриманні кожного незрозумілого переказу варто задуматися про те, як ви зможете його пояснити протягом наступних трьох років.
Перекази з картки на картку – коли податкова штрафує і що їй допомагає вас знайти, фото: Інформатор
З’ясували, що відомо про карткові перекази в Україні
Незважаючи на поширені хибні уявлення, фіскальні органи не мають прямого, автоматичного чи повного доступу до залишків на карткових рахунках українців. Інформація про фінансові операції громадян захищена статтею 60 Закону України “Про банки і банківську діяльність” і є банківською таємницею. Однак, юристи неодноразово попереджали про реальні випадки в судовій практиці, коли українці втрачали значні суми коштів через фінансовий моніторинг карткових переказів. Зокрема, у лютому 2026 року Третій апеляційний адміністративний суд розглядав справу, де протягом 2023 року на рахунок фізичної особи надійшло понад 2,6 мільйона гривень у вигляді P2P-переказів. Ці операції були зафіксовані НБУ та передані до ДПС як такі, що мають ознаки нелегальної діяльності.
Найбільш вразливою категорією залишаються особи, які фактично ведуть повноцінний бізнес, використовуючи особисті карткові рахунки, і при цьому ігнорують необхідність офіційної реєстрації підприємницької діяльності. Це стосується також і фізичних осіб-підприємців (ФОП), якщо кошти, пов’язані з їхньою підприємницькою діяльністю, надходять на особисту картку. Податкова служба може розцінити такі надходження як звичайний дохід фізичної особи та оподаткувати його за ставками 18% плюс 5%. Раніше ми вже розповідали про потенційно величезні штрафи, які загрожують українцям за певні види карткових операцій.