Польща сприяла введенню мит ЄС на українську сталь
З 1 липня Європейський Союз запроваджує оновлену систему захисту свого сталеливарного ринку: загальна безмитна квота зменшується майже вдвічі, а українська сталь вперше підпадає під суворі обмеження. Ці зміни є наслідком тривалого активного лобіювання Варшавою своїх інтересів у Брюсселі. Польські дипломати та металурги прагнули цього рішення з моменту перегляду відповідних правил. Натомість українська промисловість попереджає про значні збитки в умовах війни.
Варшава вважає, що Європейська Комісія врахувала левову частку польських вимог стосовно захисту ринку ЄС від надмірного надходження сталевої продукції з третіх країн, зокрема з України. Про це повідомляє видання RMF FM. Єврокомісія скоротила загальну безмитну квоту на імпорт сталі до Євросоюзу до 18,3 мільйона тонн на рік – це на 47% менше, ніж було встановлено раніше. Весь імпорт, що перевищує встановлені ліміти, буде оподатковуватись 50-відсотковим митом.
“Наші вимоги були значною мірою враховані, тож ми задоволені”, – зазначив польський дипломат у коментарі для RMF FM.
Для Польщі ключовим досягненням стало включення України до нової системи захисних заходів. Раніше українська сталь мала вільний доступ до ринку ЄС як форма підтримки держави, що протистоїть російській агресії. Варшава з самого початку переговорного процесу наполягала на скасуванні цього винятку, і Брюссель взяв це до уваги. Крім того, Єврокомісія надала Україні індивідуальні тарифні квоти в дев’яти категоріях сталевої продукції загальним обсягом приблизно 1,05 мільйона тонн на рік. Це більше, ніж передбачали попередні витоки інформації (близько 713 тисяч тонн), але суттєво менше, ніж 2,65 мільйона тонн, які Україна експортувала до ЄС у 2025 році. На практиці це означає зменшення безмитного експорту приблизно на 60% у порівнянні з минулим роком.
Водночас Європейська Комісія врахувала особливий статус України. Брюссель надав їй квоти й у певних категоріях сталі, де вона зазвичай не мала б права їх отримувати, – зважаючи на триваючу війну та її статус кандидата на вступ до ЄС. Завдяки цьому нові ліміти охоплюватимуть близько 70% історичного обсягу українського експорту сталі до Союзу. Введення обмежень викликало гостру реакцію українських металургів – вони стверджують, що нові правила можуть призвести до спаду виробництва та експорту в умовах війни.
Польська металургія здобула перемогу у Брюсселі
Рішення Єврокомісії є результатом тривалої кампанії з боку польської металургійної галузі. Ще у травні голова Промислово-торговельної палати металургів Мирослав Мотика в інтерв’ю RMF FM зазначав, що включення України до системи обмежень стане “лише першим етапом”. Він підкреслював: вирішальне значення матимуть обсяг квот та спосіб їх розподілу між окремими групами продукції.
Брюссель обґрунтовує посилення правил стрімким зростанням глобального надлишку виробничих потужностей у металургії. За прогнозами Єврокомісії, наступного року він сягне 721 мільйона тонн – це понад п’ятикратне перевищення річного споживання сталі в усьому ЄС. Саме цей аргумент став головним обґрунтуванням для нового регулювання, яке насамперед захищає виробників усередині Союзу.
Єврокомісія врахувала більшість польських вимог щодо захисту ринку ЄС від надмірного надходження сталі з третіх країн, зокрема з України, фото: Запорізька ОДА
Галузь опинилась між війною та торговими бар’єрами
Українська металургійна промисловість ще до запровадження нових митних обмежень перебувала у глибокій кризі через руйнування підприємств та дефіцит енергоресурсів під час повномасштабного вторгнення. Сектор втратив значну частину виробничих потужностей на окупованих територіях і тримається завдяки можливості реалізації продукції на ринку ЄС. Саме тому обмеження безмитного доступу завдають йому особливо болючого удару.
Дискусії щодо нових мит для України тривали понад рік. Ще минулого року ЄС готував нові торговельні обмеження для України, і тоді аналітики оцінювали потенційні збитки Києва в мільярди євро від експорту. Реальні цифри, які стали відомі після публікації нового регламенту, підтвердили: скорочення безмитного доступу приблизно на 60% – це саме той масштаб втрат, якого побоювалася українська сторона.