Вкладник ПриватБанку втратив грошові активи з рахунку на суму 96 тисяч гривень
Клієнт ПриватБанку мав намір отримати готівку, але банкомат забрав картку, проте не запропонував ввести секретний код. Пізніше він виявив зняття з рахунку на загальну суму 96 тисяч гривень. Про це йдеться в ухвалі Яремчанського міського суду Івано-Франківської області, оприлюдненій 25 лютого 2026 року.
15.01.2022 року чоловік підійшов до банкомата, щоб отримати гроші з картки для виплат. Після того, як він вставив картку в термінал ПриватБанку для того, щоб ввести пароль і отримати кошти в розмірі 10-15 тисяч гривень – банкомат забрав картку, але не запропонував ввести секретний код. Очікування до 5 хвилин і натискання на клавіатурі банкомата кнопки відміни операції не дало результату – банкомат картку не повернув і гроші не видав. Він подзвонив на телефонну лінію банку за номером 3700 і під час розмови з оператором розповів про ситуацію. Оператор надав можливість отримати гроші без картки. Підійшов до іншого банкомата поруч із відділенням ЦНАПу для отримання грошей без картки шляхом сканування QR коду, але ця дія не вдалася. Гроші так і не отримав. 17.01.2022 приблизно у програмі «Приват-24» замовив картку «Є-підтримка» для отримання грошей від держави. Після цієї операції всі його картки автоматично чомусь заблокувалися. Клієнт звернувся у відділення банку з метою отримання нової картки замість вилученої 15.01.2022 року в банкоматі. За допомогою менеджера банку у відділенні банку було знято блокування з наявних карток і видано дві нові картки «для виплат» і «універсальна». Також у присутності менеджера банку змінив пароль на обох картках. Менеджер направив його до касира для отримання готівки. Тільки-но відійшов від менеджера і став у чергу, раптово отримав одне за одним два повідомлення на електронну пошту, з яких стало відомо про списання грошей із карткового рахунку «для виплат» 50 тисяч гривень і 46 тисяч гривень, які ним ініційовані не були. Він негайно повідомив менеджера банку про несанкціоновані операції. Менеджер зайшов у виписку і підтвердив несанкціоноване зняття грошей, що його теж здивувало. Відразу ж менеджер сформував дві заявки на повернення грошей і порадив негайно звернутися до служби безпеки ПриватБанку. Візит і спілкування зі службою безпеки банку не допомогло. Разом із цим, 46 тисяч гривень безпідставно списаних грошей повернулися на рахунок автоматично, оскільки ця операція перевищувала дозволений денний ліміт оплати в інтернеті або з іншої причини. У період 17.01.2022 – 11.02.2025 на досудовому розслідуванні перебувало кримінальне провадження за його заявою за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, яке було закрито ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11.02.2025 року у справі №344/1819/25 у зв’язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284, п. 1-1 ч. 2 ст. 284 КПК України. Таким чином, клієнт спірні транзакції не ініціював.
Представник АТ КБ «ПриватБанк» просив суд застосувати термін позовної давності та відхилити позовні вимоги, оскільки події, на які посилається чоловік, мали місце в період з 15.01.2022 року по 19.01.2022 року, а позов поданий до суду тільки 03.07.2025 року. Відповідно, ним пропущено загальний термін позовної давності, який становить три роки.
Яким було рішення суду?
Суд задовольнив позов чоловіка. З акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на його користь стягнуть безпідставно списані 17 січня 2022 року з банківського рахунку гроші в розмірі 50 тисяч гривень.
“У даній справі представник відповідача у жодне із судових засідань не прийшов, відгуку на позов та будь-яких доказів на спростування наведених позивачем обставин, зокрема висновків за результатами проведення перевірки службою безпеки АТ КБ «ПриватБанк» щодо підстав списання грошей з рахунку позивача 17.01.2022 року відповідач до суду не подав. Наведені в листі АТ КБ «ПриватБанк» від 21.01.2022 року посилання на те, що при здійсненні 17.01.2022 року переказу грошей з банківської картки ним були коректно введені номер картки, термін її дії та CVV2 код, після чого транзакція була підтверджена 3Dsecure, який надсилався на його фінансовий номер, не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому не можуть слугувати належною правовою підставою для відмови в позові. Так, відповідачем не надано доказів, що 17.01.2022 року спірні перекази грошей здійснені позивачем або іншою особою з використанням його особистих даних та із застосуванням саме посиленої автентифікації користувача, що включає використання унікальних для кожної окремої операції даних, які дають змогу пов’язувати (в результаті виконання алгоритму порівнювати контрольний показник з даними операції) операцію на певну суму і конкретного отримувача, з використанням фінансового номера позивача. Матеріали справи також не містять будь-яких даних щодо розголошення реквізитів/втрати картки позивачем чи розміщення ним інформації про платіжну картку на невідомих і незахищених сайтах, що не підтримують технологію додаткової перевірки власника картки. Натомість позивач, виявивши скоєння кримінального правопорушення, негайно повідомив про цей факт банк і звернувся до правоохоронних органів. Тобто дії позивача після встановлення безпідставності списання його грошей невідомими особами відповідають вимогам законодавства – повідомлення про здійснення не ініційованих платіжних операцій за картковими рахунками, які відразу були заблоковані та свідчать про те, що він вжив усіх визначених заходів, які передбачені в такому випадку щодо доведення його непричетності до здійснення несанкціонованих ним дій зі списання грошей. Доказів на спростування того, що відповідач вчасно звернувся на гарячу лінію банку із запитом про скасування несанкціонованих ним операцій зі списання грошей, відповідачем суду також не надано. Таким чином, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що списання грошей з рахунку позивача не було санкціоновано ним та відсутні докази того, що це відбулося за будь-якого його сприяння. За таких обставин, суд, на основі всебічного, повного, об’єктивного та безпосереднього з’ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з’ясувавши їх достатність і взаємний зв’язок у сукупності, приходить до переконання, що його позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» на користь позивача безпідставно списаних з його банківського рахунку грошей у розмірі 50 тисяч гривень”, – наголосив суд.