Зловмисники поцупили з кредитної картки громадянки кошти в розмірі 47 939 гривень, а ПриватБанк нараховує їй проценти
Аферисти вкрали з кредитки жінки гроші в сумі 47 939 гривень. Вона звернулася з заявою до ПриватБанку про зупинення нарахування відсотків, оскільки цими коштами не користувалась, а стала об’єктом шахрайських дій. Проте отримала відмову. Про це повідомляється у рішенні Корецького районного суду Рівненської області, оприлюдненому 16 грудня 2025 року.
15 лютого 2025 року в мобільному застосунку «Приват-24» жінка побачила повідомлення про переказ з її картки (рахунку) усіх грошей, а саме 1 201 гривні власних грошей та 47 939 гривень кредитних грошей. Про злочинні дії стосовно її карткового рахунку відразу повідомила банк та звернулась до поліції з відповідною заявою, зокрема повідомила, що 15.02.2025 року не робила жодних розпоряджень на зняття коштів з її рахунку шляхом подання платіжних доручень до АТ КБ “ПриватБанк” ні в паперовому, ні в електронному вигляді із застосуванням електронної системи “Приват-24”, або у будь-який інший спосіб. Також повідомила, що не передавала нікому свої картки, ПІН-кодів, сталого пароля, одноразових паролів і контрольної інформації. За наслідками поданої заяви було відкрито кримінальне провадження. З виписки по картці видно, що аферисти переказували гроші невідомим особам трьома платежами на суми: 3 781 гривні (90 доларів), 21 486 гривень (511 доларів) та 23 873 гривень (568 доларів). Таким чином, вказані дії шахраїв призвели до зникнення грошей, які їй належали та грошей, що належали банку. Зважаючи на зазначені обставини, звернулась з проханням до банку про зупинення нарахування відсотків, оскільки цими коштами не користувалась, а стала жертвою зловмисників. Однак, банк і до цього часу продовжує нарахування відсотків, внаслідок чого в неї утворилась заборгованість перед банком. Вважає, що не повинна нести відповідальність за дії, яких не робила та вважає неправомірним нарахування відсотків за використання вказаних коштів. Підкреслює, що значною мірою була позбавлена належного обслуговування її, як клієнта банку. Тим паче службою безпеки банку встановлено, що кошти з кредитної картки зловмисники перераховували на картки сторонніх людей за кордоном. Це свідчить про те, що її провини у знятті грошей з кредитної картки не було, а отже банк мав би зарахувати ці гроші назад на її картку і ні в якому разі не нараховувати на них відсотки. Беручи до уваги те, що банк не виявив жодного співчуття у цій ситуації, тому змушена звернутися до суду за захистом своїх порушених прав і законних інтересів та просить закрити картку/рахунок (угода № SAMDNWFC00077824490), видану на її ім’я та зупинити нарахування відсотків за кредитом по даній картці, анулювати всі нараховані платежі, відсотки та заборгованість по них, які були нараховані починаючи з 15.02.2025 року та будуть нараховані по день закриття картки.
26 червня 2025 року від ПриватБанку до суду надійшов відзив на позов, в якому просить суд відхилити в задоволенні позовних вимог, вважаючи безпідставним покладання на банк відповідальності за дії сторонніх осіб. Усі спірні операції проведені з посиленою перевіркою справжності платіжного інструменту і його власника, внаслідок дій клієнта, з правильним введенням пароля від «Приват-24» клієнта, з підтвердженням клієнтом одноразових паролів, що були відомі лише йому. Так, під час бесіди з оператором банку, вона, окрім іншого, повідомила, що підписувала петицію в інтернеті, де, ймовірно, ввела свій пароль від додатку «Приват-24». Для входу в обліковий запис «Приват-24» необхідно мати інформацію щодо фінансового номера телефону (логін) та паролю входу в «Приват-24» клієнта, тобто, особа, яка здійснювала вхід в обліковий запис «Приват-24» повністю володіла такими даними. При цьому, з метою підтвердження входу до «Приват-24», на її фінансовий номер було здійснено телефонний дзвінок від банку та вхід було підтверджено. Також, за період з 24.06.2022 року по 26.05.2025 року її фінансовий номер телефону та пін-коди до карткових рахунків не змінювалися. Тобто, відсутність зміни облікового запису «Приват-24», вхід в обліковий запис «Приват-24» клієнта з підтвердженням за допомогою одноразового паролю, відомого лише клієнту, відсутність будь-яких повідомлень про зміну фінансового номера клієнта чи про його втрату до здійснення спірних операцій, свідчать про те, що зазначені операції проводила та підтверджувала особисто клієнт, можливо, під впливом інших людей. Обсяг розкритої нею інформації виявився цілком достатнім для встановлення контролю іншими особами над рахунком клієнта для можливості проведення спірних транзакцій. Докази щодо неправомірного заволодіння її фінансовим номером іншими особами відсутні. Отже, за відсутності встановленої вини інших осіб, припускається використання фінансового номера іншими особами за її згодою наданою в тій чи іншій формі. Банк не має жодної можливості впливати на дії клієнтів із розголошення ними даних, які в майбутньому можуть бути використані з метою отримання доступу до рахунків за допомогою дистанційних платіжних застосунків.
Яким було рішення суду?
Позов жінки частково задовольнили. Суд постановив зупинити нарахування відсотків за кредитом по картці, що була видана на її ім’я та анулювати всі нараховані платежі, відсотки та заборгованість по них, які були нараховані починаючи з 15.02.2025 року.
“В матеріалах справи немає доказів, які б беззаперечно підтверджували, що зняття коштів з рахунку позивачки стало можливим виключно в результаті розголошення нею конфіденційної інформації по своїй картці, передачі даних та паролів іншим особам, або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Посилання АТ КБ «ПриватБанк» на ту обставину, що позивачка своїми діями сприяла незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, в тому числі під час оформлення “тисячі від президента” через офіційний додаток “Дія” чи підписання онлайн-петицій, не мають доказового підтвердження, а є лише їхніми припущеннями. Відповідач не довів, що вона губила, передавала та/або сприяла незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що у позивачки була відсутня воля на здійснення вказаних операцій”, – підкреслив суд.