Громадянка втратила 113 309 гривень із кредитної картки, проте ПриватБанк не погоджується на відшкодування збитків, оскільки до переказу причетна неповнолітня донька клієнтки
З кредитного рахунку жінки були викрадені грошові кошти в обсязі 113 309 гривень. ПриватБанк відмовляється компенсувати втрачені гроші, оскільки до їх зняття причетна її неповнолітня дочка. Про це повідомляється у рішенні Дарницького районного суду міста Києва, оприлюдненому 15 січня 2026 року.
11 грудня 2025 року жінка подала позов до суду проти акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» та просила стягнути на її користь неправомірно списані 27 липня 2025 року особисті кошти з карткового рахунку в розмірі 5 тисяч гривень; зобов’язати акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» повернути залишок грошей на особистому рахунку до того стану, в якому рахунок був до проведення неавторизованих операцій 27 липня 2025 року зі зняття суми 113 309 гривень, а також здійснити перерахунок заборгованості, яка виникла через здійснення оскаржуваних транзакцій зі списанням штрафних санкцій.
9 січня 2026 року АТ КБ «ПриватБанк» надав відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що жінка є користувачем системи дистанційного обслуговування Приват-24. Банком було проведено службове розслідування, за результатами якого з’ясовано, що саме її дії сприяли здійсненню спірних транзакцій, а також встановлено відсутність втручань у платіжний додаток Приват-24 клієнта. З архіву записів телефонних розмов за період з 27 липня 2025 року по 30 липня 2025 року зафіксовано, що дзвінок від неї з інформацією про шахрайські операції надійшов 28 липня 2025 року, під час розмови з оператором на номер 3700 згадала, що з її картки здійснювала платежі дочка, «купувала на TEMU», тобто неповнолітня дитина мала доступ до Приват-24 і оплачувала товари на сторонніх вебсайтах. Після дослідження даних, отриманих у програмному комплексі PANLike, переказ коштів з картки підтверджено через протокол 3D Secure. Відсутність належного контролю та надання можливості користуватися додатком Приват-24 дитині призвело до компрометації пароля входу до Приват-24 та до втрати контролю над захищеними даними клієнта.
Розгляд справи
Відповідно до виписки по картці/рахунку АТ КБ «ПриватБанк» від 31 липня 2025 року власника рахунку в межах кредитного ліміту 115 тисяч гривень 27 липня 2025 року було здійснено витрати на загальну суму 113 309 гривень. Згідно з Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 30 липня 2025 року міститься стислий опис обставин, що можуть свідчити про скоєння кримінального правопорушення, а саме: 27 липня 2025 року невідома особа потайки викрала грошові кошти в сумі 113 309 гривень, які було знято з карткового рахунку. 12 серпня 2025 року відділенням АТ КБ «ПриватБанк» було прийнято звернення клієнтки про те, що по картці «Універсальна» без її відома були здійснені транзакції щодо переказу коштів невідомій особі, паролі підтвердження не надходили, повідомила про те, що не отримувала кредит. 25 серпня 2025 року та 19 листопада 2025 року АТ КБ «ПриватБанк» було надано відповідь на звернення громадянки. 17 жовтня 2025 року представником НБУ у відповідь на її звернення повідомлено про те, що 27 липня 2025 року в системі «Приват-24» під авторизацією подано запит на збільшення кредитного ліміту, який схвалено та кредитний ліміт збільшено, переказ коштів було здійснено через «Приват-24» шляхом ручного введення номера, платежі було проведено на сторонньому інтернет-еквайрингу, оскільки платежі на даному сайті проводились і раніше, то додаткового підтвердження і звернення банку не було. ПриватБанк, заперечуючи проти позову, посилається на припущення про надання нею доступу до додатку «Приват-24» дитині. Разом з тим, згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Судом було досліджено аудіозапис телефонної розмови між співробітником АТ КБ «ПриватБанк» та клієнткою від 28 липня 2025 року, з якого встановлено, що вона повідомила про виявлення збільшення кредитного ліміту без її згоди та зняття особистих коштів у сумі 5 тисяч гривень. Вказала, що їй невідомий отримувач коштів, а особа, зазначена у реквізитах, їй незнайома. Жодних заяв щодо здійснення транзакцій дитиною не висловлювала. Навпаки, співробітником банку було рекомендовано блокування карток та звернення до правоохоронних органів.
Яким було рішення суду?
Суд задовольнив позов жінки. З акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на її користь стягнуть неправомірно списані 27 липня 2025 року особисті кошти з карткового рахунку в розмірі 5 тисяч гривень. Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» зобов’язали повернути залишок грошей на особистому рахунку до стану, в якому рахунок був до проведення несанкціонованих операцій 27 липня 2025 року зі зняття суми 113 309 гривень, а також здійснити перерахунок заборгованості, яка виникла внаслідок проведення спірних транзакцій зі списанням штрафних санкцій.
“Відповідачем не було спростовано інформацію НБУ щодо здійснення платежів на сторонньому інтернет-еквайрингу, не надано доказів належного аналізу підозрілих та ризикових операцій, не встановлено особу отримувача коштів та не доведено правомірність списання. Відповідно до витягу з ЄРДР 30 липня 2025 року внесено інформацію про обставини кримінального правопорушення на підставі звернення позивача. Зарахування коштів у розмірі 5 тисяч гривень у межах кредитного ліміту позивача на користь іншої особи підтверджується випискою по картковому рахунку позивача. Звернення позивача на лінію підтримки клієнтів зафіксовано банком та підтверджується доказами запису розмови банку з клієнтом від 28 липня 2025 року. У відповідь на звернення позивача НБУ повідомив про те, що платежі було проведено на сторонньому інтернет-еквайрингу. Відповідачем не було надано докази щодо спростування відповіді НБУ, не було здійснено аналіз підозрілих та ризикових для клієнта операцій відповідно до норм чинного законодавства, адже від позивача 28 липня 2025 року надійшло повідомлення про те, що їй стало відомо про збільшення кредитного ліміту та перекази коштів, які суперечили волі позивача. Відповідач є суб’єктом первинного фінансового моніторингу. До справи не надано повної інформації про отримувача коштів, яка є банківською таємницею та підлягала встановленню шляхом проведення належної перевірки транзакцій по картковому рахунку позивача. Походження коштів, які було отримано особою 27 липня 2025 року, підлягає належній перевірці. Кошти в розмірі 5 тисяч гривень та в межах кредитного ліміту за транзакціями від 27 липня 2025 року, які заперечує позивач, підлягають витребуванню у особи, оскільки позивач не має доступу до банківської таємниці та не володіє повним обсягом інформації про одержувача, тому позовні вимоги підлягають задоволенню”, – підкреслив суд.